exit
search

2018 Листопад

Щотижневий політичний аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua.

 

Політичний аналіз за 26 листопада  3 грудня

Політичний аналіз за 19 – 26 листопада 

Політичний аналіз за 29 жовтня – 5 листопада 

 

Політичний аналіз за 26 листопада  3 грудня

Державне бюро розслідувань розпочало свою роботу

1. Експертна позиція ЦППР

27 листопада Державне бюро розслідувань почало повноцінно функціонувати по всій території України, чому передувало призначення 23 із 27 кандидатів на керівні посади в цьому органі, а також складання присяги 300 слідчими.

У контексті боротьби з корупцією це означає, що з цього дня ДБР вестиме досудове розслідування корупційних злочинів, учинених особами, які обіймають найвищі політичні посади, посади державної служби, службовими особами НАБУ та прокурорами САП (окрім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України згідно з ч. 5 ст. 216 КПК України). У перший же день своєї роботи ДБР зареєструвало кілька кримінальних проваджень за фактами вчинення таких злочинів, що налаштовує на певний оптимізм.

Утім, з огляду на таку підслідність ДБР існує небезпека, що представники найвищих ешелонів влади спробують використати саме цей орган для тиску на керівництво та співробітників НАБУ і САП з метою вихолощення їх діяльності.

Окрім того, існує небезпека, що на початковому етапі функціонування цього органу можуть виникнути певні складнощі, пов’язані як з відкриттям нових кримінальних проваджень за злочинами, які підслідні ДБР, так і з передаванням до ДБР тих проваджень, які перебувають в іншому органі досудового розслідування на стадії досудового розслідування.

2. Позиція відповідних органів влади

-

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

-

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

Ч. 1 Прикінцевих положень, ч. 1 Перехідних положень, ч. 4 ст. 216 КПК України, п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державне бюро розслідувань».

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Найголовніше завдання на початковому етапі – забезпечити справжню аполітичність та незаангажованість діяльності ДБР. Саме на цьому мають зосереджуватися свідомі представники влади, міжнародні та вітчизняні експерти та українські громадські активісти, які опікуються реформою органів правопорядку та антикорупційною реформою.

У контексті процедурних питань започаткування діяльності ДБР варто відзначити, що згідно з чинним законодавством:

1) починаючи з 27 листопада, усі заяви та повідомлення про вчинення злочинів, підслідних ДБР, мають подаватися саме до цього органу;

2) починаючи з 27 листопада, усі заяви та повідомлення про вчинення злочинів, підслідних ДБР, що надійшли до ОВС чи НП, протягом 24 годин мають передаватися до ДБР для їх внесення до ЄДРДР;

3) матеріали кримінальних проваджень, які підслідні ДБР, але станом на 27 листопада перебувають в іншому органі досудового розслідування на стадії досудового розслідування, у тримісячний строк мають бути передані до ДБР для продовження провадження;

4) кримінальні провадження, які були розпочаті слідчими органів прокуратури до 27 листопада та перебувають на стадії досудового розслідування, продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури до закінчення досудового розслідування, але не довше ніж до 20 листопада 2019 року.

 

Введення правового режиму воєнного стану в Україні

1. Експертна позиція ЦППР

Уночі 26 листопада Рада національної безпеки та оборони України схвалила рішення запропонувати Президенту України запровадити воєнний стан строком на 60 діб. РНБО визначила за необхідне ввести в Україні особливий правовий режим для створення умов з відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загроз для незалежності та територіальної цілісності України. Президент України відразу ж звернувся до Парламенту з пропозицією запровадити воєнний стан в Україні строком на 60 днів. Для розгляду цього питання спікер скликав позачергове засідання Парламенту 26 листопада о 16:00. Під час позачергового засідання Президент вніс нову редакцію Указу про введення воєнного стану в Україні № 393/2018, у якій строк запровадження воєнного стану був змінений до 30 днів. Парламент у той же день ухвалив Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» із застереженням про введення воєнного стану не на всій території України, а в 10 областях та Азово-Керченській акваторії.

Найбільшою проблемою є те, що ані Указ, ані Закон не визначають, які саме конституційні права під час введеного воєнного стану з 28 листопада до 26 грудня 2018 року обмежуються та в якому обсязі.

2. Позиція відповідних органів влади

Відповідно до пункту 3 Указу в Україні на період дії правового режиму воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, необхідних для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Президент неодноразово зазначав,що конституційні права обмежуватимуться тільки у випадку ескалації збройного конфлікту з РФ.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в указі Президента України про введення воєнного стану зазначається вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв’язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Таким чином, в указі Президента про введення воєнного стану має бути не дублювання положень закону з переліку прав, які можуть обмежуватися під час воєнного стану, а конкретизація, які саме права з цього законодавчо визначеного переліку обмежуються та яким чином під час вперше введеного в Україні воєнного стану.

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

Конституція України: пункт 31 частини першої статті 85, пункт 20 частини першої статті 106, стаття 6 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №393/2018, Закон України Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Президент та Верховна Рада України, відповідно, в указі та законі не конкретизували перелік конституційних прав, які обмежуються протягом введеного в Україні воєнного стану, та обсяг їх обмеження, що може породжувати невиправдане порушення конституційних прав громадян державними органами та в цілому негативно позначитися на правопорядку в країні.

 

Політичний аналіз за 19 – 26 листопада 

Запровадження воєнного стану на 60 днів унеможливлює проведення чергових президентських виборів

1. Експертна позиція ЦППР

Уночі 26 листопада Рада національної безпеки та оборони України схвалила рішення запропонувати Президенту України запровадити воєнний стан строком на 60 діб. РНБО визначила за необхідне ввести в Україні особливий правовий режим для створення умов з відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загроз для незалежності та територіальної цілісності України. Президент України відразу ж звернувся до Парламенту з пропозицією запровадити воєнний стан в Україні строком на 60 днів. Для розгляду цього питання  спікер скликав позачергове засідання Парламенту 26 листопада о 16-00. Запровадження воєнного стану строком на 60 днів унеможливлює початок виборчої кампанії чергових президентських виборів, яка мала б стартувати 31 грудня (див. стаття 17 Закону України «Про вибори Президента України»).

В умовах воєнного стану президентські вибори забороняються, у разі закінчення строку повноважень Президента України під час дії воєнного стану його повноваження продовжуються до вступу на пост Президента України, обраного після скасування воєнного стану (статті 11, 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Фактичне відтермінування чергових президентських виборів, ініційоване Президентом через видання указу про запровадження воєнного стану, може спричини внутрішній конфлікт та звинувачення політичними опонентами Президента в узурпації влади (враховуючи електоральні настрої виборців).

Центр політико-правових реформ пропонує зменшити строк введення воєнного стану до 30 календарних днів. Це дасть можливість створити умови з відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загроз для незалежності та територіальної цілісності України та провести чергові президентські вибори.

2. Позиція відповідних органів влади

На сьогодні аргумент відсутній, оскільки ситуація розвивається стрімко. Президент України, РНБО не пояснили у своїх рішеннях необхідність запровадження саме 60 днів для воєнного стану.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

Запровадження воєнного стану на строк 30 днів зніме питання використання Президентом України запровадження воєнного стану для своїх тимчасових політичних інтересів.

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

Конституція України: пункт 31 частини першої статті 85, пункт 20 частини першої статті 106, Закон України «Про правовий режим воєнного стану», Закон України «Про вибори Президента України».

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Рекомендуємо Верховній Раді України 26 листопада на спеціального пленарному засіданні при затвердженні указу Президента про введення воєнного стану в Україні змінити строк дії воєнного стану з 60 днів на 30 днів. Відповідно до Конституції України та ст. 190 Регламенту ВРУ Парламент має право вносити зміни до тексту запропонованого Президентом указу. У разі необхідності продовжити строк запровадження воєнного стану Президент зможе застосувати аналогічну процедуру та ще раз звернутися до Парламенту з пропозицією затвердити відповідний указ. 

Політичний аналіз за 29 жовтня – 5 листопада 

Суд виправдав члена Вищої ради правосуддя Павла Гречківського, якого звинувачували у шахрайстві

1. Експертна позиція ЦППР

30 жовтня 2018 року колегія суддів Шевченківського районного суду міста Києва визнала члена Вищої ради правосуддя Павла Гречківського невинуватим у вчиненні шахрайства.

2. Позиція відповідних органів влади

У вересні 2016 року Генеральний прокурор Юрій Луценко повідомив, що ГПУ і СБУ викрили члена Вищої ради юстиції Павла Гречківського на вимаганні 500 тис. дол. США за вплив на ухвалення суддею рішення. На гарячому було нібито затримано посередника. Гречківському інкримінували незакінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою, вчинений в особливо великих розмірах або організованою групою.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

З оприлюдненого тексту вироку випливає, що при проведенні досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні не були дотримані вимоги щодо підслідності. Також суд визнав недоведеність об’єктивної сторони злочину в діях Гречківського та посередника. Окрім того, суд дійшов висновку про наявність провокації злочину з боку потерпілого та правоохоронних органів. Під час судового розгляду допитано екс-прокурора Дмитра Суса (підозрюваний у межах іншого кримінального провадження у заволодінні майном та декларуванні недостовірних відомостей), який розповів, що справа щодо Гречківського нібито мала замовний характер. Також, як зазначено в рішенні суду, була допущена значна кількість інших суттєвих порушень, зокрема: допит особи як потерпілого проводився ще до внесення відомостей про кримінальне провадження до ЄРДР; у внесених до ЄРДР відомостях були зазначені обставини, які сталися через два дні після цього; немотивованість постанови про зміну підслідності; допит Гречківського як підозрюваного до повідомлення йому про підозру тощо.

З огляду на це під час провадження щодо Гречківського ГПУ та СБУ не дотрималися засад кримінального провадження, а також, вірогідно, усе провадження використовувалося у політичних або інших неправомірних цілях.

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

Статті 2, 7, 8, 9, 17, ч. 5 ст. 36, ст. 216 КПК, ст. 15, 190 КК.

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Кримінальне провадження щодо члена ВРП Павла Гречківського є прикладом неспроможності прокурорів та керівництва ГПУ дотримуватися вимог кримінального процесуального законодавства, що призводить до виправдувальних вироків. Окрім того, це провадження є показовим з погляду використання органів прокуратури та інструментів кримінального провадження в політичних цілях. У діях прокурорів ГПУ можуть бути наявні ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК, їм має бути надана належна правова оцінка у межах об’єктивного та всебічного досудового розслідування дій слідчих та прокурорів у провадженні щодо Гречківського.

У разі достовірності інформації про отримання членом ВРП неправомірної вигоди з метою його подальшого впливу на ухвалення судом необхідного рішення, ці дії мали б кваліфікуватися як зловживання впливом (ст. 369-2 КК) та були б підслідними Національному антикорупційному бюро.

 

Рада Європи надала негативний висновок на законопроект про кримінальні проступки № 7279-д, який раніше публічно підтримав Голова КМЄС

1. Експертна позиція ЦППР

Ухвалення в 2012 році Кримінального процесуального кодексу заклало підґрунтя для впровадження подальших змін у системі кримінальної юстиції, зокрема введення інституту кримінальних проступків. Це передбачає розмежування правопорушень залежно від ступеня тяжкості, обмеження сфери застосування покарань, пов’язаних із позбавленням волі тощо.

На виконання цих завдань спрямований законопроект № 7279-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень».

Експерти Ради Європи підготували негативний висновок на цей законопроект, який було опубліковано минулого тижня.  Зокрема, у ньому йдеться: «Необхідність ефективного реагування на масову злочинність щодо незначних правопорушень не повинна допускати нехтування основними процесуальними гарантіями. На жаль, таке нехтування буде наслідком запропонованої процедури (законопроектом – прим. автора), що дозволить застосовувати процесуальні заходи перед внесенням будь-якої інформації до Єдиного реєстру як в обставинах, що призводили до зловживань у минулому, так і в інших випадках, стосовно яких не створено положень для застосування належних гарантій від такого зловживання; крім того, воно залишить незрозумілим обмеження щодо тривалості розслідування та створить можливість здійснення тиску на підозрюваних з метою примушування визнання себе винними і позбавлення сторони захисту основоположних прав» (пункти 193, 194 Висновку).

Нагадаємо, раніше з’явилася публікація Голови EUAM (Консультативної місії Європейського Союзу) К. Ланчінскаса, у якій він підтримав цей законопроект.

2. Позиція відповідних органів влади

Проект Закону № 7279-д ухвалено в першому читанні 7 червня 2018 року. Профільний парламентський комітет розглянув документ на засіданні 20 вересня і рекомендував його до ухвалення Парламентом у цілому.

7 листопада заплановано повторний розгляд законопроекту парламентським комітетом для врахування позиції Ради Європи і юридичного управління Апарату Верховної Ради.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

На думку експертів Ради Європи, неприйнятними слід визнати такі положення законопроекту 7279-д:

1. Посилення покарань у низці складів злочинів, що не відповідає ані принципу рівності, ані принципу пропорційності. Вони жодним чином не вплинуть на зменшення навантаження на органи досудового розслідування, оскільки порядок розслідування лишиться для таких справ незмінним. 

2. Запровадження окремих підрозділів дізнання може призвести до ускладнення роботи системи кримінального правосуддя. Запровадження формальних відмінностей між органами дізнання та органами досудового розслідування лише створить зайве дублювання повноважень і негативно позначиться на ефективності розслідувань.

3. Неприйнятною визнана чергова спроба повернути до тексту КПК можливість проведення перевірок, медичного огляду тощо, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у «невідкладних випадках». Такі зміни відкинуть назад реформу кримінальної юстиції, адже неминуче призведуть до порушень прав особи, яка фактично буде позбавлена гарантії судового контролю за діями дізнавачів. 

4. Необґрунтованими є надзвичайно короткі строки дізнання: 72 години після повідомлення про підозру – у разі, якщо особа визнає вину; 20 діб – якщо особа не визнає вину чи існує необхідність у проведенні додаткових слідчий дій; 1 місяць – у разі подання клопотання про проведення експертизи. Нереальність запропонованих строків призведе до застосування органами дізнання незаконних методів тиску на осіб. 

5. Надмірно скорочені строки розгляду обвинувальних актів у поєднанні з можливістю розгляду такого висновку судом за відсутності учасників. У разі беззаперечного визнання особою вини – судовий розгляд як такий може взагалі не проводитися.

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

Конституція України, Кримінальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний процесуальний кодекс України.

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Необхідно узгодити позиції європейських інституцій щодо проекту Закону № 7279-д.

Якщо проект Закону № 7279-д буде внесено на розгляд Верховної Ради України в теперішній редакції, його треба відхилити, оскільки пропоновані ним зміни до КПК не відповідають європейським стандартам.

Усі політичні аналізи