exit
search
20 лютого 2020

Конституційний Суд створив нові проблеми для судової системи і громадян – думка експертів ЦППР

18 лютого Конституційний Суд оприлюднив рішення за поданням Верховного Суду України. Наслідком рішення стане збільшення всім суддям у відставці розміру довічного грошового забезпечення і переведення 12 суддів «старого» Верховного Суду України до «нового» без конкурсу.

Що передувало?

3 червня 2016 року були внесені зміни до Конституції щодо правосуддя. Вони серед іншого дали можливість перейти до трирівневої судової системи на чолі з Верховним Судом (раніше використовувалася назва «Верховний Суд України»), запровадити конкурси на всі суддівські посади, а також кваліфікаційне оцінювання чинних суддів для підтвердження відповідності займаній посаді.

Одночасно з конституційними змінами щодо правосуддя Парламент ухвалив закон, згідно з яким утворено єдиний Верховний Суд замість Верховного Суду України та трьох вищих судів, які мали бути ліквідовані. Судді з цих судів могли потрапити в новий суд лише через конкурс. Суддям значно підняли грошову винагороду за умови, що вони пройдуть кваліфікаційне оцінювання. А судді у відставці отримали право на довічне грошове забезпечення у підвищеному розмірі за умови відпрацювання трьох років після успішного проходження кваліфікаційного оцінювання .

Верховний Суд України не погодився зі своєю ліквідацією і утворенням нового суду, а також з низкою інших положень. 23 жовтня 2016 року він оспорив положення закону в Конституційному Суді.

Про що рішення Конституційного Суду?

18 лютого Конституційний Суд ухвалив рішення, яким визнав конституційним положення про утворення Верховного Суду і припинення діяльності Верховного Суду України та трьох вищих судів, проте водночас констатував неконституційність ліквідації Верховного Суду України.

Також Конституційний Суд визнав неконституційним проходження конкурсу суддями Верховного Суду України для того, щоб стати суддями Верховного Суду.

Крім того Конституційний Суд визнав неконституційним отримання довічного грошового забезпечення за старими правилами суддями у відставці, які не пройшли кваліфікаційне оцінювання і не пропрацювали після цього ще три роки. Усі судді у відставці мають отримувати грошове забезпечення за новими правилами.

Водночас Конституційний Суд визнав конституційним положення, за яким повноваження суддів-«п’ятирічників» припиняються після закінченням п’ятирічного строку, а щоб далі працювати суддями вони мають узяти участь у конкурсі на загальних засадах.

Як вмотивована невідповідність Конституції?

Конституційний Суд указав, що найвищий інститут судової влади після набрання чинності конституційними змінами 2016 року «продовжує діяти під назвою "Верховний Суд“». На думку Конституційного Суду, конституційні зміни «не були спрямовані на припинення діяльності та ліквідацію Верховного Суду України як органу державної влади через вилучення слова "України“ – власної назви держави – із словесної конструкції "Верховний Суд України“».

На думку Конституційного Суду, «перейменування закріпленого в Конституції України органу – Верховного Суду України – не може відбуватися без переведення суддів Верховного Суду України на посади суддів Верховного Суду», «судді Верховного Суду України мають продовжувати здійснювати свої повноваження як судді Верховного Суду».

Щодо щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, то Конституційний Суд вважає, що «(в)становлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності».

Якими будуть наслідки рішення Конституційного Суду?

Для нового Верховного Суду. Рішення Конституційного Суду суттєво не вплине на його роботу. Фактично Конституційний Суд вказав на те, що відбулося перейменування Суду (вилучено слово «України» з назви), тобто Верховний Суд тепер вважатиметься не новим, а перейменованим.

Проте, з одного боку, кажучи про перейменування, Конституційний Суд водночас визнав конституційним утворення Верховного Суду та припинення діяльності Верховного Суду України й зазначив про необхідність переведення суддів Верховного Суду України у Верховний Суд. Отже, Конституційний Суд не подолав проблеми «дуалізму» найвищого суду, зокрема, не дав розуміння, яка з двох зареєстрованих юридичних осіб має залишитися.

Для суддів Верховного Суду України. 12 суддів Верховного Суду України, які не подавалися на конкурс або не пройшли його, мають бути переведені до Верховного Суду. Але після того, як законодавець визначить порядок, – можливо, після проведення кваліфікаційного оцінювання за спеціальною процедурою. Бо Конституційний Суд рекомендував Верховній Раді «невідкладно привести положення законодавства України у відповідність до цього Рішення», зокрема «передбачити спеціальну процедуру та критерії оцінювання цих суддів».

Хоча не виключено, що ці 12 суддів Верховного Суду України будуть наполягати на їх автоматичному включенні до штату Верховного Суду, посилаючись на тезу Конституційного Суду, що «судді Верховного Суду України мають продовжувати здійснювати свої повноваження як судді Верховного Суду».

У будь-якому випадку вони претендуватимуть на компенсацію суддівської винагороди «за час вимушеного прогулу».

Для системи правосуддя та учасників справ. Кадровий голод може посилитися внаслідок нової великої хвилі виходу суддів у відставку. Тепер їм не буде потреби проходити кваліфікаційне оцінювання та очікувати три роки після цього, щоб вийти у відставку з підвищеним розміром довічного грошового забезпечення.

У результаті це ще більш негативно позначиться на своєчасності розгляду справ. В умовах тривалої відсутності нового складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів, формування якого заблокувала Вища рада правосуддя, суддівські вакансії ще довго не будуть заповнені.

Для платників податків. Значно зростуть видатки Пенсійного фонду на підвищення й так високого розміру довічного грошового утримання суддів у відставці. Це стосується приблизно 3,5 тис суддів у відставці. Після нової хвилі відставок кількість суддів у відставці і тих, хто залишиться працювати, може зрівнятися. Зросте навантаження на бюджет, та платників податків. Тягар утримання такої витратної та малоефективної судової системи може посилити соціальну напругу в суспільстві.

Для суддів-«п’ятирічок». Вища кваліфікаційна комісія суддів та Вища рада правосуддя обрали неконституційний спосіб повернення таких суддів на посади після закінчення п’ятирічного строку перебування на посаді – після проходження кваліфікаційного оцінювання, замість визначеного законом конкурсу. Різниця полягає в тому, що конкурс передбачає змагання декількох претендентів на одну посаду, де має перемогти кращий, тоді як призначення за наслідками кваліфікаційного оцінювання відбувається на безальтернативній основі.

Конституційний Суд підтвердив конституційність саме конкурсної процедури. Проте Конституція, на жаль, не допускає звільнення чи припинення повноважень суддів, які в неконституційний спосіб обійняли посаду. Тому, вочевидь, висновок Конституційного Суду матиме значення лише для тих небагатьох суддів-«п’ятирічок», які ще не пройшли кваліфікаційне оцінювання і не були призначені на посаду повторно.

Чи могло рішення Конституційного Суду бути іншим?

Так, могло. Про це свідчить розбіжна думка судді Конституційного Суду С. Головатого. Він вважає, що визнані неконституційними положення відповідають Конституції.

Вилучення слова «України» з назви органу не є перейменуванням, а це відмова від радянської традиції, де в СРСР було багато верховних судів, які відрізнялися назвами республік. В Україні один Верховний Суд, а тому немає потреби додатково вказувати в Конституції України його приналежність до України. Натомість «докорінно новий Верховний Суд України з наданим йому докорінно новим юридичним статусом» сформовано в межах переходу від чотирирівневої до трирівневої судової системи та фактичної реалізації перехідних положень Конституції України 1996 року про створення впродовж п’яти років нової судової системи, що своєчасно не відбулося. У законі йдеться про ліквідацію не найвищого органу, а юридичної особи.

Що ж до визначення різного розміру довічного грошового забезпечення для суддів у відставці, то така диференціація зроблена в межах конституційних повноважень законодавця.

 

Роман Куйбіда,
заступник голови правління Центру політико-правових реформ