exit
search
16 квітня 2019

Політичний аналіз подій 8–15 квітня 2019 року

Щотижневий політичний аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції та ін.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа на адресу doboni@pravo.org.ua.


Формування Ради громадського контролю при ДБР заблоковано

1. Експертна позиція ЦППР

Формування нового складу Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань було заплановано на 18 квітня. Громадські організації висунули 54 кандидатів для участі в конкурсі, який цього разу мав проводитися за допомогою Інтернет-голосування. 

Новий порядок утворення РГК при ДБР затверджений постановою Уряду від 13 березня 2019 року на підставі пропозицій громадських і міжнародних організацій та з огляду на позитивну практику функціонування аналогічних рад в інших державних органах, у тому числі нових антикорупційних інституціях.

Проте 12 квітня Окружний адміністративний суд міста Києва повідомив, що до суду надійшов позов до Кабінету Міністрів України про визнання незаконною зазначеної постанови Уряду, про порядок формування складу РГК через онлайн-голосування.

Суд, відкривши провадження за цією позовною заявою, одночасно зупинив дію оскаржуваної постанови Уряду та заборонив ДБР проводити конкурс до РГК серед представників громадськості.

Підготовче засідання за цим позовом призначене судом на 23 травня.

2. Позиція відповідних органів влади

Державне бюро розслідувань оприлюднило заяву про те, що рішення суду про забезпечення позову обов’язково буде виконано, а формування РГК – відкладено. 

Водночас ДБР заявило, що зацікавлене в сильній, ефективній Раді громадського контролю, яка дотримуватиметься законодавства та критикою і підтримкою допомагатиме йому бути незалежним сучасним правоохоронним органом. Тому керівництво ДБР закликало громадські організації не залишатися осторонь питань формування нового складу Ради.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

Рішення суду є обов’язковим для ДБР. Водночас Бюро слід юридично обстоювати свою позицію щодо правомірності зміни порядку формування складу Ради громадського контролю.

Виходячи з положень Закону «Про Державне бюро розслідувань», вважаємо, що Уряд у межах своїх повноважень має можливість визначати будь-яку форму голосування за кандидатів до складу Ради громадського контролю (у тому числі через онлайн-голосування).

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

Кодекс адміністративного судочинства України, Закон «Про Державне бюро розслідувань». 

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Уряду та ДБР варто використати всі юридичні аргументи та в межах судової процедури довести правомірність перегляду й осучаснення процедури формування складу РГК при ДБР.

 

11 квітня призначено 38 суддів Вищого антикорупційного суду

1. Експертна позиція ЦППР

11.04.2019 року Президент України підписав Указ про призначення 38 суддів Вищого антикорупційного суду. Подання про призначення суддів були внесені Вищою радою правосуддя 18 та 28 березня цього року на підставі рекомендацій Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Хоча у Вищому антикорупційному судді були наявні 39 вакантних посад суддів, наразі призначені 38 із них, оскільки один кандидат на посаду судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду заявив про відкликання своєї заяви про участь у конкурсі після подання рекомендації ВККС про його призначення на посаду судді.

2. Позиція відповідних органів влади

Наразі здійснюються підготовчі заходи із забезпечення функціонування Вищого антикорупційного суду. Зокрема, для нього тимчасово виділені приміщення, у яких раніше розташовувався Печерський районний суд міста Києва. Після того, як будуть проведені всі необхідні ремонтні та підготовчі роботи в двох приміщеннях, виділених для Вищого антикорупційного суду та для Апеляційної палати цього суду, суд працюватиме саме там. Тим часом для суддів проводяться тренінги з окремих питань кримінального права і кримінального процесу, організації діяльності суду тощо, за участі, зокрема, й експертів ЦППР.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

Призначення суддів Вищого антикорупційного суду є завершальним етапом майже трирічної епопеї зі створення цього суду. Уперше ідея запровадити спеціалізовані антикорупційні суди або посади спеціалізованих суддів була висловлена експертами ОЕСР навесні 2015 року. Створення Вищого антикорупційного суду як спеціалізованого суду було передбачено новою редакцією Закону «Про судоустрій та статус суддів», ухваленою у червні 2016 року. Після цього широке коло осіб, включно з представниками громадянського суспільства та міжнародними інституціями, активно відстоювало ідею якнайшвидшого створення цього суду та необхідність залучення міжнародних експертів до обрання його суддів. У червні 2018 року був ухвалений Закон «Про Вищий антикорупційний суд», а вже в серпні розпочався прийом документів на конкурс на посади суддів ВАС. Призначення суддів Вищого антикорупційного суду відкриває можливість до початку роботи суду після здійснення всіх організаційних підготовчих заходів, проведення зборів суддів та ухвалення ними рішення про дату початку роботи суду.

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

Кримінальний процесуальний кодекс, Закон «Про судоустрій і статус суддів», Закон «Про Вищий антикорупційний суд», Закон «Про утворення Вищого антикорупційного суду».

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Протягом наступних 30 календарних днів з дня призначення суддів Вищого антикорупційного суду найстарший за віком суддя скликає збори суддів Вищого антикорупційного суду для вирішення питання про визначення дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, вирішення організаційних питань діяльності суду та обрання слідчих суддів. Вищий антикорупційний суд почне свою діяльність з дати, яка визначається рішенням зборів суддів цього суду. Відповідне рішення зборів суддів має бути опубліковане на веб-порталі судової влади та в газеті «Голос України».

Одна з перших проблем, з якою, вірогідно, зіткнуться судді Вищого антикорупційного суду, – вирішення питання про підсудність цьому суду кримінальних проваджень. Конструкція, використана у ст. 33-1 КПК, якою визначається предметна підсудність Вищого антикорупційного суду, дозволяє різним чином тлумачити приписи цієї норми.

Усі політичні аналізи

Попередня новина 11 грудня 2019
Наступна новина 11 квітня 2019