exit
search

Жовтень

Щотижневий політичний аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою  за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua.

Політичний аналіз за 22-29 жовтня

Політичний аналіз за 15–22 жовтня

Політичний аналіз за 8–15 жовтня

Політичний аналіз за 1–8 жовтня

 

Політичний аналіз за 22-29 жовтня

Конкурс до Вищого антикорупційного суду почався з дискримінації

1. Експертна позиція ЦППР

Вища кваліфікаційна комісія суддів ухвалює дискримінаційні рішення під час щойно розпочатого конкурсу до Вищого антикорупційного суду, допускаючи до конкурсу одних кандидатів й за тих самих умов відмовляючи іншим.          

Так, 26.10.2018 року Вища кваліфікаційна комісія суддів не допустила до конкурсу Ларису Гольник, яка є суддею-викривачем корупції і була притягнута до дисциплінарної відповідальності за протистояння з головою суду. Наразі суддя оскаржила дисциплінарне стягнення, і справа знаходиться на розгляді Великої палати Верховного Суду. 

Дійсно, наявність непогашеного стягнення за законом унеможливлює участь у конкурсі.

Водночас 08.10.2018 року Комісія допустила до участі в конкурсі суддю Майю Бутенко, яка також має непогашене дисциплінарне стягнення, залишене в силі Вищою радою правосуддя.

2. Позиція відповідних органів влади

Вища кваліфікаційна комісія суддів публічно не пояснила причини такої дискримінаційної практики. На сайті комісії відсутні вмотивовані рішення про недопуск до конкурсу.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

Неоприлюднення Комісією вмотивованих рішень та відсутність будь-яких пояснень лише утверджує переконаність у дискримінаційному характері ухвалених рішень та кидає тінь на її спроможність безсторонньо і чесно провести конкурс.

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

Відповідно до ч. 7 ст. 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» «суддя, який має непогашене дисциплінарне стягнення, не може брати участі в конкурсі на зайняття посади в іншому суді».

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Вища кваліфікаційна комісія суддів має або обґрунтувати розбіжність у своїй практиці, або усунути виявлену дискримінацію шляхом перегляду відповідних рішень.

 

Політичний аналіз за 15-22 жовтня

Депутати можуть ускладнити розслідування корупційних злочинів через надмірний контроль за судовими експертизами

1. Експертна позиція ЦППР

18 вересня Верховна Рада України ухвалила в першому читанні законопроект, який може призвести до неефективного розслідування корупційних та пов’язаних з корупцією злочинів через створення ризиків при проведенні експертиз у межах кримінальних проваджень. 18 жовтня Комітет ВРУ з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянув цей законопроект до другого читання і лише частково врахував необхідні поправки. Експерти ЦППР підготували висновок щодо цього законопроекту.

2. Позиція відповідних органів влади

Автори законопроекту вважають, що його ухвалення допоможе відновити належний порядок проведення судових експертиз, зменшить перевантаженість суддів і прискорить досудове розслідування. У законопроекті пропонується запровадити державну монополію при проведенні судових експертиз; скасувати можливість допиту експерта як свідка слідчим або прокурором; зберегти судовий контроль при проведенні деяких видів експертиз, зокрема економічної та товарознавчої, які часто призначаються при розслідуванні корупційних злочинів; створити державний реєстр, у якому буде міститися інформація про всі проведені судові експертизи.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

Створення державної монополії на проведення судових експертиз значно збільшує навантаження на державні спеціалізовані установи та може негативно вплинути на дотримання розумності строків у кримінальних провадженнях, а також створює можливості для тиску на експертів цих установ.

Скасування можливості допиту експерта як свідка на стадії досудового розслідування позбавляє слідчого, прокурора попередньо оцінити за своїм внутрішнім переконанням достовірність висновків експерта, а також зменшує можливості уточнити позицію експерта щодо наданих висновків, краще зрозуміти зміст висновків. Запропонована альтернатива – письмові роз’яснення висновку експерта – не є рівноцінною заміною та може призвести до випадків маніпуляції експертом тверджень у висновку, коригування своїх попередніх тверджень на користь однієї зі сторін кримінального процесу.

Збереження судового контролю за проведенням окремих видів експертиз також є невиправданим, оскільки не зрозуміло, чим економічна або товарознавча експертиза так суттєво відрізняються від, наприклад, комп’ютерно-технічної, щоб за нею встановлювався судовий контроль. Встановлення цього контролю може призвести до передчасного розголошення відомостей досудового розслідування та негативно впливатиме на повноту та ефективність розслідувань.

Створення Єдиного державного реєстру судових експертиз та експертних досліджень також може призвести до розголошення відомостей досудового розслідування та додаткового тиску на експертів з метою змінити підготовлені ними висновки, зокрема й через повну або часткову зміну позиції у письмових роз’ясненнях висновку експерта.

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

Ст. 2, ст. 69, ч. 2 ст. 84, ст. 101-102 Кримінального процесуального кодексу України.

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Положення законопроекту створюють передумови для неефективності досудового розслідування корупційних та пов’язаних з корупцією злочинів, тому його окремі положення мають бути приведені у відповідність до міжнародних стандартів та вимог ст. 2 КПК щодо забезпечення реалізації завдань кримінального провадження.

Запропоновані норми щодо запровадження судового контролю при проведенні окремих категорій експертиз, поширених при розслідуванні корупційних і пов'язаних з корупцією злочинів; створення Єдиного державного реєстру судових експертиз та експертних досліджень; запровадження державної монополії на проведення судових експертиз необхідно розглядати як такі, що підвищують ризики тиску на експерта та суперечать загальним засадам кримінального провадження, через що вони не мають бути ухвалені.

Законопроект рекомендується доопрацювати до ухвалення в другому читанні, а в разі неврахування цих зауважень – відхилити.

 

Політичний аналіз за 8–15 жовтня

Депутати пропонують обмежити доступ до декларацій частини правоохоронців та зробити їх перевірку недієвою

1. Експертна позиція ЦППР

1 жовтня до Верховної Ради України група депутатів внесла законопроект, що пропонує встановити особливий порядок декларування для осіб, які працюють в органах правопорядку та здійснюють оперативно-розшукову діяльність, і працівників розвідувальних та контррозвідувальних органів і підрозділів.

2. Позиція відповідних органів влади

Автори законопроекту вважають, що встановлення такого особливого порядку декларування та інших заходів фінансового контролю дозволить уникнути розкриття належності цих осіб до підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову, розвідувальну та контррозвідувальну діяльність.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

У Законі України «Про запобігання корупції» є положення, яке дозволяє визначити особливий порядок проведення заходів фінансового контролю для осіб, перебування яких на посадах становить державну таємницю. Виконати його на практиці не вдається, оскільки НАЗК досі не затвердило цей порядок через відсутність погодження розвідувальних, контррозвідувальних органів, органів правопорядку. Зараз кожен відповідний орган самостійно визначає, яким чином подаються і перевіряються декларації цих категорій посадовців.

Запропоновані положення також створюють передумови для недієвості фінансового контролю, оскільки порядок його проведення буде визначатися керівниками органів правопорядку, розвідувальних та контррозвідувальних органів за погодженням із НАЗК. Доступ до декларацій буде надаватися лише уповноваженим особам Агентства після рішення керівника органу, у якому працює відповідний суб’єкт декларування. Керівники цих органів зможуть на власний розсуд відмовляти в наданні доступу до відповідної інформації з необмеженого кола причин. Таким чином, ці умови створюють додаткові корупційні ризики та нівелюють дієвість заходів фінансового контролю.

Встановлення зазначених винятків для досить широкого кола осіб може призвести до того, що інші категорії суб’єктів декларування також апелюватимуть до певних особливостей своєї діяльності (наприклад, до наявності доступу до державної таємниці), щоб повернутися до паперової форми декларування майна й активів, а також уникнути дієвого фінансового контролю.

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

Статті 45–52-1 Закону «Про запобігання корупції»; п. 4 ч. 1 ст. 8 «Про державну таємницю»; Звід відомостей, що становлять державну таємницю.

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Законопроект має бути відхилений як такий, що містить суттєві корупціогенні фактори. Ст. 52-1 Закону «Про запобігання корупції» дозволяє встановити окремий порядок здійснення заходів фінансового контролю для розвідників, контррозвідників та інших осіб, чиє перебування на посадах становить державну таємницю, що наразі є достатнім заходом. Ключовим завданням залишається затвердження порядку здійснення заходів фінансового контролю щодо цих осіб Національним агентством з питань запобігання корупції за погодженням із відповідними органами.

 

Політичний аналіз за 1–8 жовтня

ДМС не проявляє бажання врегульовувати проблеми паспортної сфери

1. Експертна позиція ЦППР

14 липня 2016 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України» № 1474-VIII. Центр політико-правових реформ (ЦППР) неодноразово висловлював стурбованість щодо низки положень цього законодавчого акта ще до його ухвалення. Моніторинг його застосування підтвердив наші прогнози.

Серед болючих проблем вищезазначеного закону слід виділити такі:

1. Плата за паспорти (як внутрішні, так і закордонні) є непрозорою. Вона становить кілька платежів, які визначаються Кабінетом Міністрів України та монополістом – поліграфкомбінатом «Україна». Тобто  розмір плати за паспортні документи є непрозорим і може швидко змінюватися в «ручному» режимі. До того ж саме цей фактор полегшує стягнення незаконних платежів, як у державному підприємстві (ДП) «Документ».

2. Інформація про місце проживання не наноситься на пластикову поверхню внутрішнього паспорта у формі картки, а тільки при видачі паспорта записується у чіп (безконтактний електронний носій). Це вимагає окремого звернення за довідками про реєстрацію місця проживання, адже обладнання для зчитування цієї інформації з чіпа недостатньо як в органах влади, так і в приватному секторі. Цю довідку вимагають у банках, нотаріуса тощо. Вона має розмір А4, тому є незручною. Інформація на чіпі не змінюється.

3. Існує неврегульованість з документами, які необхідні для отримання внутрішнього та закордонного паспортів. Так, закон «Про Єдиний державний демографічний реєстр…» (ЄДДР) не передбачає переліки документів, необхідних для отримання паспортів, а тому практика щодо їх вимог у підрозділах ДМС, а також у ЦНАП є різною. Особливо потерпають від цього внутрішньо переміщені особи, від яких часто вимагають додаткові документи, хоча це не передбачено законодавством.

4. Новий паспорт громадянина Україна (у формі картки) обов’язково має містити цифровий чіп, що робить його суттєво дорожчим у випуску та експлуатації. Для прийому заявок на цей документ необхідне спеціальне обладнання та захищені канали зв’язку, що обмежує кількість точок доступу до паспортних послуг для сільського населення. При цьому такий паспорт не використовується для безвізових подорожей до ЄС.

5. Легалізовано ДП «Документ» («Паспортний Сервіс»), що незаконно стягує додаткові 400 гривень при оформленні паспортів. Це підприємство необхідно або ліквідувати, або зробити «акредитованим суб’єктом» (тобто дозволити йому брати, наприклад, до 60% від суми збору за паспорти на власне утримання, але жодних додаткових поборів воно стягувати не повинне).

У зв’язку з наявністю вищенаведених проблем ЦППР підготував відповідний законопроект та направив його до Державної міграційної служби України (ДМС).

2. Позиція відповідних органів влади

ДМС надіслало лист-відповідь до ЦППР про отримання законопроекту. У листі було зазначено, що ДМС візьме його до уваги у ході законотворчої діяльності. Але під час особистих зустрічей із заступником Голови Правління ЦППР Віктором Тимощуком Голова ДМС Максим Соколюк повідомив, що не підтримує запропонованих законопроектом змін до паспортного законодавства.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

ЦППР весь час звертає увагу МВС і ДМС на паспортні проблеми. Це відбувається під час розмов з посадовими особами ДМС, шляхом висвітлення проблемних питань у ЗМІ та на прес-конференціях. Жодних вагомих аргументів проти запропонованих ЦППР змін до паспортного законодавства ДМС у письмовій формі не надає.

В усних комунікаціях від ДМС звучать такі аргументи:

1) плату за паспорти зручніше визначати актами Уряду, бо так її легше змінювати за потреби. Але ж у цьому і суть нашої пропозиції – що зміни розмірів адмінзборів теж мають бути прозорими для суспільства. Є варіант використання прив’язки до мінімальної зарплати чи прожиткового мінімуму, як це вже робиться по деяких групах адмінпослуг;

2) інформацію про місце проживання не треба наносити на внутрішній паспорт, бо постане потреба його змінювати при зміні місця проживання. Але ми наводили ДМС, зокрема, приклад Німеччини, де вклеюють відповідну «наліпку» на ID-картку при зміні адреси;

3) зазначають, що не можуть чітко визначити переліки документів. Це неправда, адже для типових ситуацій для видачі паспортів визначити переліки не складно. Це частково зроблено в різних підзаконних актах;

4) щодо можливості випуску паспортів з чіпом і без нього, то в ДМС дійсно є вагомий аргумент про безпеку самого документа. Проте нагадуємо, що ці паспорти не використовуються для поїздок в ЄС. І тут достатньо рівнів захисту для внутрішніх цілей, навіть без чіпа;

5) щодо стягнення ДП «Документ» додаткових коштів, то ДМС озвучує позицію, що це не є плата за паспорти. Це маніпуляція, адже громадяни звертаються до ДП саме за паспортами і сплачують кошти саме при замовленні паспорта. Просто платні консультації (без паспорта) громадянам не потрібні.

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

  • Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 р. № 5492-VI;
  • Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України» від 14.07.2016 р. № 1474-VIII.

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

ЦППР розробив законопроект, що пропонує вирішення вищезазначених проблем паспортної сфери. ДМС могла б або взяти його за основу та просувати через Кабінет Міністрів до ухвалення в Парламенті, або ж розробити свій законопроект з аналогічними чи іншими ефективними варіантами вирішення таких проблем.

 

НАБУ розпочало досудове розслідування щодо можливого незаконного збагачення першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка

1. Експертна позиція ЦППР

2 жовтня цього року журналісти телепрограми «Наші гроші» оприлюднили розслідування, присвячене нещодавно призначеному заступнику голови Служби зовнішньої розвідки Сергію Семочку, який до цього тривалий час перебував на різних керівних посадах у Службі безпеки України. Як виявили журналісти, Семочко та члени його сім’ї володіють нерухомістю на більш ніж 200 млн грн, дорогим автомобілем, користуються гелікоптером. Сам Семочко до цього нібито був причетний до тиску на фармацевтичний бізнес, який постачав до України препарати, необхідні для осіб з нирковою недостатністю. Окрім того, як виявили журналісти-розслідувачі, члени сім’ї першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки мають російське громадянство.

2. Позиція відповідних органів влади

Як повідомив 4 жовтня директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник, детективи розпочали досудове розслідування щодо можливого незаконного збагачення Сергія Семочка.

Офіційна реакція від Президента України, який 31 липня 2018 року видав Указ про його призначення на керівну посаду в Службі зовнішньої розвідки, досі відсутня.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

Детективи Національного антикорупційного бюро відповідно до положень ст. 214 КПК зобов’язані внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування, зокрема, після самостійного виявлення з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Згадане журналістське розслідування містить інформацію, яка може свідчити про вчинення Семочком кримінальних корупційних правопорушень. Попередня кваліфікація у цьому кримінальному провадженні – незаконне збагачення (ст. 368-2 КК України).

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

Ст. 214, 216 КПК.

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Національне антикорупційне бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів САП має провести об’єктивне та ефективне досудове розслідування із дотриманням приписів Кримінального процесуального кодексу, під час якого мають бути вивчені всі обставини, про які йдеться у журналістському розслідуванні, – від можливої причетності Семочка до тиску на бізнес, що може містити ознаки зловживання службовим становищем з метою отримання неправомірної вигоди, до його незаконного збагачення. У разі наявності достатніх доказів Семочку має бути оголошене повідомлення про підозру, а він сам у такому випадку має бути відсторонений від посади.

Також доцільно розглянути запровадження перевірки наявності громадянства інших держав у особи та членів її сім’ї під час проведення спеціальної перевірки перед призначенням на посаду, що передбачає зайняття відповідального або особливо відповідального становища. Законодавцю варто розглянути і запровадження юридичної відповідальності для осіб, у яких буде виявлено громадянство держави-агресора.

 

Детективи НАБУ почали розслідування можливого декларування недостовірної інформації міністром юстиції Павлом Петренком

1. Експертна позиція ЦППР

У червні цього року журналісти телепрограми «Наші гроші» виявили дві дорогі квартири у Києві та автомобіль у племінниці міністра юстиції Павла Петренка, яка не володіла достатніми доходами та грошовими активами для набуття у власність цього майна. Юристи громадської організації спрямували цю інформацію до Національного антикорупційного бюро.

2. Позиція відповідних органів влади

Детективи НАБУ відмовили у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та не розпочали розслідування цих обставин. Юристи громадської організації звернулися до слідчого судді, який своєю ухвалою зобов’язав внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні. НАБУ виконало ухвалу слідчого судді та розпочало розслідування обставин, що можуть свідчити про декларування недостовірної інформації міністром Петренком або про його незаконне збагачення.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

Детективи НАБУ не виконали припис ст. 214 КПК, який зобов’язує слідчого, прокурора невідкладно внести відомості до ЄРДР після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. У порядку ст. 303-307 КПК слідчий суддя розглянув скаргу на дії детектива та зобов’язав їх внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

Ст. 214, 216, 303-307 КПК.

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Національне антикорупційне бюро під процесуальним керівництвом прокурорів САП має провести об’єктивне та ефективне досудове розслідування із дотриманням приписів Кримінального процесуального кодексу, під час якого мають бути вивчені всі обставини, про які йдеться в журналістському розслідуванні.

 

Непродуманість реорганізації апеляційних судів призводить до серйозних проблем

1. Експертна позиція ЦППР

Реорганізація апеляційних судів призвела до серйозних проблем: у багатьох судах тимчасово зупинилося здійснення правосуддя; більшість справ в апеляційній інстанції необхідно буде слухати спочатку; не всі судді судів, що ліквідуються, отримали посади в нових судах без будь-яких пояснень такої вибірковості; водночас більшість голів судів, що ліквідуються, очолили нові суди.  

Одночасне переведення суддів призвело до зупинення здійснення правосуддя великою кількістю апеляційних судів. Про таке зупинення учасників судових процесів не було попереджено заздалегідь, як і не було попереджено про вплив процесу реорганізації судів на розгляд їхніх справ у цілому.

Навіть більше, новостворені апеляційні суди будуть зобов’язані почати розгляд усіх справ (крім деяких кримінальних) спочатку, що неодмінно призведе до затягування процесуальних строків.

Президент не перевів у нові суди певну частину суддів апеляційних судів. Експерти ЦППР пов’язують це з необхідністю забезпечити обрання «лояльних» голів у нових судах. У більшості нових апеляційних судів головами вже обрано нещодавніх керівників судів, які ліквідуються.

Навіть більше, процес переведення суддів може бути поставлений під сумнів, оскільки він не відповідає вимогам Конституції України про формування нових інституцій на підставі конкурсу.

2. Позиція відповідних органів влади

29 грудня 2017 року Президент України видав укази про ліквідацію 27 апеляційних судів, 9 апеляційних адміністративних судів та 8 апеляційних господарських судів. Натомість утворено: 26 апеляційних судів (замість двох окремих апеляційних судів м. Києва та Київської області передбачено створення одного суду – Київського апеляційного суду), 8 апеляційних адміністративних судів та 7 апеляційних господарських судів.

У серпні-вересні 2018 року Вища рада правосуддя внесла Президенту України подання про переведення 882 суддів у новостворені апеляційні суди. Проте Президент перевів лише 731 суддю (близько 83%). Причини, чому не переведено решту суддів, не відомі.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

Органи влади не коментують процесу реорганізацій. Немає визначеності в процедурах, як це відбувається. Громадяни, зокрема й учасники процесу, не отримують достатньої інформації. Складається враження, що реорганізація погано відпрацьована як на законодавчому рівні, так і в процесі імплементації. Уроки реорганізації апеляційних судів слід вивчити, щоб проблеми не повторилися під час подальшої реорганізації місцевих судів.

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

Підпункт 5 п. 16-1 Розділу XV Конституції України передбачає, що у випадку ліквідації окремих судів, судді таких судів мають право подати заяву про відставку або заяву про участь у конкурсі на іншу посаду судді в порядку, визначеному законом. Особливості переведення судді на посаду в іншому суді можуть бути визначені законом. Натомість ч. 3 ст. 82 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що переведення судді до іншого суду може здійснюватися без конкурсу у випадку ліквідації суду.

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Вищій раді правосуддя та Вищій кваліфікаційній комісії суддів України:

  • забезпечити дотримання вимог Конституції України при переведенні суддів, зокрема, здійснювати таке переведення тільки за результатами конкурсу. Без конкурсу можуть бути переведені лише судді, які його не пройшли, – до тих судів, де залишаються вакантні посади.

Вищій раді правосуддя та Державній судовій адміністрації України:

  • зробити процес реорганізації та ліквідації судів прозорим, зокрема забезпечити належне інформування користувачів судових послуг про вплив цих процедур на розгляд їхніх справ.

Верховній Раді України:

  • внести зміни до процесуальних кодексів, які дадуть змогу переведеним суддям продовжувати розгляд тих справ, які перебували у їхньому провадженні, без необхідності розпочинати його спочатку (втілення принципу «справа слідує за суддею», наразі цей принцип реалізовано лише в кримінальному процесі);
  • внести зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якими унеможливити практику безперервного багаторічного перебування на посаді голів судів одних і тих самих осіб.