exit
search

Липень

Щотижневий політичний аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою - за останній тиждень і щовівторка  прохання надіслати листа за адресою busol@pravo.org.ua (Ярина Бусол, комунікаційний менеджер ЦППР).

Політичний аналіз за 16 - 23 липня

Політичний аналіз за 9 - 16 липня

Політичний аналіз за 2 - 9 липня

Політичний аналіз за 16 - 23 липня

Народні депутати звернулися до Конституційного Суду щодо скасування е-декларування для активістів

1. Експертна позиція ЦППР

28 березня 2017 року Верховна Рада поширила на антикорупційних активістів е-декларування, введеного для осіб, що виконують функції держави, з метою боротьби з корупцією.

Нові законодавчі положення – дискримінаційні, суперечать Конституції, містять очевидні законодавчі помилки та просто є незрозумілими (навіть профільному державному органу – Національному агентству з питань запобігання корупції). Дискримінаційні положення, що встановили непритаманну звітність для громадських організацій та активістів, викликали виключно негативні заяви та критику як з боку експертного середовища, так і міжнародної спільноти.

2. Позиція відповідних органів влади

Президент «наполягав на негайному скасуванні е-декларування для активістів», спікер скасуванням цих положень «знімав внутрішню напругу», а дві найбільші провладні фракції – БПП та «Народний фронт» – обіцяли проголосувати за те саме скасування е-декларування. Проте березневі та квітневі спроби парламенту скасувати дискримінаційні положення не мали успіху. Таким чином, дискримінаційні положення діють і сьогодні.

13 червня Уповноважений Верховної Ради з прав людини звернулася до Конституційного Суду з власним поданням щодо визнання неконституційними положень про декларування активістів після зверненням до неї коаліції громадських організацій РПР.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

Центр політико-правових реформ вважає такі положення неконституційними та недопустимими у демократичному суспільстві. Саме тому громадськість (за правовим супроводом ЦППР) підготувала відкрите конституційне подання щодо визнання неконституційним е-декларування для активістів та звернулася до президента, народних депутатів та Уповноваженого ВРУ з прав людини (суб’єктів права на конституційне подання) з проханням внести його до КСУ. І 20 липня до Конституційного Суду України надійшло конституційне подання 65 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 5 частини першої статті 3, абзацу 3 частини третьої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VІІ та пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» від 23 березня 2017 року.

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

Покладання на невизначене коло фізичних осіб, що отримують кошти в межах певних категорій програм, займаються певним видом діяльності, входять до громадських організацій, що займаються певним видом діяльності, антикорупційних заборон, обмежень та обов’язків, які передбачені для осіб, що здійснюють функції держави, суперечить принципу верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України) в частині порушення правової визначеності, а також суперечить конституційному праву на свободу об’єднань (стаття 36 Конституції України), принципу рівності та забороні обмежень за ознакою виду діяльності, невтручанню в особисте життя (статті 21, 24, 32 Конституції України).

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Конституційному Суду України – відкрити провадження за поданням 65 народних депутатів та визнати неконституційним положення пункту 5 частини першої статті 3, абзацу 3 частини третьої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року № 1700-VІІ та пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» від 23 березня 2017 року.

Політичний аналіз за 9 - 16 липня

Без уніфікації дисциплінарної практики щодо суддів не вирішити проблем суддівської безкарності і залежності: результати дослідження

1. Експертна позиція ЦППР

Торік в Україні реформовано інститут дисциплінарної відповідальності суддів. Зміни були спрямовані на те, щоб підвищити ефективність цього інституту та мінімізувати можливості використання його для тиску на суддів.

ЦППР оприлюднив результати дослідження нової дисциплінарної практики Вищої ради правосуддя (ВРП) та її органів. До уваги бралися рішення дисциплінарних палат ВРП 2017 року, а також подальша практика перегляду цих рішень у ВРП та у Верховному Суді (станом на 10 липня 2018 р.).

Ключові висновки дослідження:

1. Дисциплінарні палати ВРП перевантажені скаргами на суддів. У середньому на одного члена дисциплінарної палати ВРП у 2017 році припала підготовка близько 500 рішень у дисциплінарних справах. Дисциплінарні палати та різні члени ВРП розглядають скарги щодо суддів із різним ступенем ретельності.

2. Серйозною проблемою дисциплінарної практики є неуніфікованість підходів різних дисциплінарних палат щодо накладення дисциплінарних стягнень за аналогічні проступки. Різні санкції за схожі дисциплінарні проступки трапляються також і в межах однієї дисциплінарної палати. ВРП непослідовна в оцінці одних і тих самих даних, що характеризують особу судді. Поширені випадки очевидної неспівмірності вчинених суддями дисциплінарних проступків та покарань, які призначають дисциплінарні палати ВРП.

3. У практиці ВРП та її дисциплінарних палат помітна тенденція поблажливого ставлення до голів судів, порівняно з іншими суддями.

4. Різні підходи дисциплінарних палат та непропорційність у накладенні дисциплінарних стягнень здебільшого не можуть бути виправлені на рівні ВРП, адже дисциплінарні палати не надають заявникам дозволу на оскарження – навіть у тих випадках, коли доповідач пропонував застосувати до судді інше стягнення, аніж обране дисциплінарною палатою.

5. ВРП самоусунулася від перевірки декларацій суддів (майнових, родинних зв’язків, доброчесності) в межах дисциплінарних процедур, хоча неправдиві відомості у цих деклараціях становлять підставу для дисциплінарної відповідальності.

6. Судді досить успішно оскаржували рішення дисциплінарних палат до ВРП. Майже у кожній другій справі (25 з 54) ВРП погоджувалася з аргументами суддів і задовольняла або частково задовольняла їхні скарги на рішення палат про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

7. За результатами розгляду позовів суддів на рішення ВРП, ухвалені у 2017 р., Верховний Суд задовольнив 23 % таких позовів (станом на 10 липня 2017 року).

2. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

За результатами дослідження напрацьовано такі рекомендації для Вищої ради правосуддя:

1. Розробити онлайн-систему для подання дисциплінарних скарг на суддів через мережу Інтернет. Впровадження такої системи дозволить скоротити часові витрати працівників апарату та членів ВРП на обробку дисциплінарних скарг, та у перспективі призведе до зменшення кількості неналежно оформлених дисциплінарних скарг.

2. Напрацювати та оприлюднити критерії неприйнятності дисциплінарних скарг на основі практики повернення дисциплінарних скарг та рішень про відмову у відкритті дисциплінарного провадження. Зрозумілі, уніфіковані та доступні критерії у перспективі призведуть до зменшення кількості невмотивованих дисциплінарних скарг.

3. Узагальнити дисциплінарну практику і напрацювати та оприлюднити правові позиції щодо застосування закону для вирішення подібних справ. Уніфікувати підходи до оцінки одних і тих самих даних, що характеризують особу судді, і застосування принципу пропорційності.

4. Демонструвати однакове ставлення до суддів, які вчинили аналогічні проступки, незалежно від займаної ними адміністративної посади чи рівня суду, у якому вони здійснюють правосуддя. Не допускати використання механізмів дисциплінарної відповідальності з нелегітимною метою (як для уникнення суддями відповідальності, так і для притягнення).

5. Надавати скаржникам право оскаржувати рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у разі, якщо застосована до судді дисциплінарна санкція не пов’язана зі звільненням з посади, особливо у випадках, коли доповідач пропонував застосувати до судді інше стягнення, аніж обране дисциплінарною палатою.

6. Використовувати надані законом можливості щодо перевірки скарг, пов’язаних з недекларуванням або неналежним декларуванням у межах дисциплінарної процедури.

7. Формувати послідовну дисциплінарну практику, зокрема, щодо накладення того чи іншого виду дисциплінарного стягнення за аналогічні проступки. У випадку відступу від попередньої практики – ретельно обґрунтовувати мотиви.

Політичний аналіз за 2 - 9 липня

ЦППР закликає виправити проблеми, зумовлені неякісною підготовкою окремих положень закону про антикорупційний суд

1. Експертна позиція ЦППР

У парламенті до другого читання готується законопроект про внесення змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону «Про Вищий антикорупційний суд» (№ 7441). Цей законопроект дає можливість виправити деякі проблеми, зумовлені неякісною підготовкою закону про антикорупційний суд, у разі підтримання відповідних поправок народних депутатів.

Зокрема, для незалежного розгляду справ про топ-корупцію є такі загрози:

  1. ті справи про високопосадову корупцію, які вже на розгляді судів, не потраплять на розгляд Вищого антикорупційного суду навіть в апеляційній інстанції;
  2. касаційною інстанцією для таких справ буде Верховний Суд, діючий склад якого відібрали за загальною процедурою без урахування антикорупційної спеціалізації; загальна процедура мала досить маніпулятивний характер.

Також серйозні проблеми чинний закон закладає у процедуру відбору суддів антикорупційного суду: міжнародні експерти зможуть взяти участь в оцінці лише доброчесності, але не професійної етики кандидатів, а строк для проведення такої оцінки становить лише один місяць.

Законопроект № 7441 не виправляє цих недоліків. До того ж містить положення, які жодним чином не зумовлені прийняттям Закону «Про Вищий антикорупційний суд», але можуть паралізувати роботу Громадської ради доброчесності.

2. Позиція відповідних органів влади

Про зазначені проблеми заявляли міжнародні партнери України, зокрема, Міжнародний валютний фонд та Державний департамент США, а також представники громадянського суспільства, серед них Центр політико-правових реформ та Реанімаційний пакет реформ.

Спікер українського парламенту погодився з можливістю вирішення проблеми апеляційного перегляду через законопроект № 7441. Українські органи влади наразі публічно не відреагували на інші озвучені проблеми. Однак окремі народні депутати України подали необхідні пропозиції до законопроекту № 7441 для виправлення зазначених проблем.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

ЦППР підтримує створення незалежної системи судового розгляду справ про топ-корупцію, зокрема шляхом внесення необхідних змін за допомогою ухвалення законопроекту № 7441 з відповідними поправками народних депутатів.

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

7 червня Парламент ухвалив Закон «Про Вищий антикорупційний суд». 11 червня Президент підписав його і він набрав чинності. 21 червня прийнято Закон «Про утворення Вищого антикорупційного суду». Таким чином, створена законодавча основа для початку формування суддів цього суду. Однак законодавча база з цих питань потребує вдосконалення.

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

ЦППР закликає Комітет Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя при підготовці до другого читання законопроекту № 7441 підтримати поправки народних депутатів, які:

  1. передбачають апеляційний перегляд Вищим антикорупційним судом навіть тих справ про топ-корупцію, провадження у яких до його створення здійснювали місцеві суди у першій інстанції;
  2. запроваджують Антикорупційну палату у Верховному Суді для касаційного перегляду таких справ, з відбором суддів до неї за участі міжнародних експертів;
  3. поширюють компетенцію міжнародних експертів також на оцінку професійної етики кандидатів, встановивши реалістичний строк для оцінки сумнівних кандидатів;
  4. усувають перешкоди для діяльності Громадської ради доброчесності щодо участі у кваліфікаційному оцінюванні усіх суддів.

Президент підписав Закон про дисциплінарний статут Національної поліції

1. Експертна позиція ЦППР

У день святкування третьої річниці утворення поліції (4 липня) Президент України підписав Закон про дисциплінарний статут Національної поліції, ухвалений парламентом майже 4 місяці тому (15 березня). Цей Закон покликаний замінити застарілий Статут органів внутрішніх справ від 2006 року.

2. Позиція відповідних органів влади

Проект Закону готувався Міністерством внутрішніх справ і вносився Урядом. Однак проект вдалося удосконалити до другого читання в парламенті після різкої критики з боку експертів ЦППР і звернень про необхідність надання поліцейським прав, гарантованих Конституції.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

Важливість цього Закону в тому, що він дозволяє захистити поліцейських від безпідставного притягнення їх до дисциплінарної відповідальності чи звільнення з органів поліції. У Статуті визначений вичерпний перелік обов’язків, за порушення яких поліцейські притягуватимуться до відповідальності, гарантуються права поліцейських на доступ матеріалів дисциплінарної справи, на залучення адвоката, а також передбачений виключно комісійний порядок службового розслідування.

Водночас, у Статуті немає чіткого визначення дисциплінарного проступку і порушень службової дисципліни як підстав для дисциплінарної відповідальності поліцейського, що може привести до зловживань у цій процедурі. Також не встановлена обов’язковість залучення представників громадськості до діяльності дисциплінарних комісій.

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

Згодом Дисциплінарний статут Національної поліції потребуватиме удосконалення в напрямку визнання дисциплінарного проступку єдиною підставою для дисциплінарної відповідальності поліцейського, а також встановлення обов’язкової участі представників громадськості у роботі дисциплінарних комісій.