exit
search
25 вересня 2019

Суд присяжних v. професійний суд

Суд присяжних v. професійний суд

Порівняльно-статистичний аналіз розгляду справ за обвинуваченням за ч. 2 ст. 115 КК України у 2013–2017 роках

Завантажити

Експерти Центру політико-правових реформ провели аналіз вироків, ухвалених судом присяжних та професійним судом[1] за 2013-2017 роки[2] у справах за обвинуваченням за ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (надалі – КК України)[3] з метою виявлення відмінностей розгляду цієї категорії справ різними складами суду. Аналіз проводився за п’ятьма критеріями: 1) тривалість розгляду справи; 2) співвідношення обвинувальних та виправдувальних вироків; 3) частота призначення покарань у виді довічного позбавлення волі; 4) призначений розмір моральної шкоди; 5) результати апеляційного перегляду ухвалених вироків.

Проведене дослідження показало, що наявні відмінності між результатами розгляду справи професійним судом та судом присяжних:

  • суд присяжних удвічі частіше ухвалює повністю виправдувальні вироки за обвинуваченням за ч. 2 ст. 115 КК України. Зокрема, у 5,4% розглянутих у 2013-2017 роках справ суд присяжних ухвалив повністю виправдувальний вирок, тоді як професійний суд – лише у 2,8% справ. Утім, майже 60% вироків, ухвалених судом присяжних, були скасовані апеляційним судом (для професійного суду такий показник дещо вищий – 69%);
  • професійний суд швидше розглядає справи. Зокрема, у 2013-2017 роках у строк до 100 робочих днів професійний суд розглянув понад 44% усіх справ (з них 21% у строк до 50 робочих днів), тоді як для суду присяжних такий показник становить трохи більше 32% (з них 12% – у строк до 50 робочих днів);
  • суд присяжних частіше призначає покарання у виді довічного позбавлення волі порівняно з професійним судом. Таке покарання суд присяжних призначив у 22,7% проаналізованих справ, тоді як професійний суд – у 13,6%.

Істотних відмінностей у розмірі моральної шкоди, яка призначається судом та результатами апеляційного перегляду вироків, виявлено не було. Проведений аналіз також показав, що апеляційний суд скасовує з переданням справи на новий розгляд кожен третій вирок, а без змін залишає трохи більше половини всіх вироків у справах за обвинуваченням за ч. 2 ст. 115 КК України (незалежно від складу суду, який здійснював розгляд справи).

Тобто існуючий формат суду присяжних є більш довгим способом розгляду кримінального провадження, проте вірогідність ухвалення ним виправдувального вироку вдвічі вища, ніж при розгляді професійним судом. Утім, існуюча процедура апеляційного оскарження вироків, ухвалених судом присяжних, яка жодним чином не відрізняється від процедури оскарження вироків, ухвалених професійним судом, практично повністю мінімізує цю відмінність. Також немає стійкої залежності результатів розгляду справи від складу суду (ні розміру моральної шкоди, ні призначеного покарання), крім єдиного винятку – суд присяжних майже вдвічі частіше призначає покарання у виді довічного позбавлення волі.

 

Вихідні дані дослідження.

Таблиця 1. Кількість опрацьованих вироків, ухвалених судом присяжних та професійним судом у справах за обвинуваченням за ч. 2 ст. 115 КК України[4].

 

2013

2014

2015

2016

2017

Усього

Суд присяжних

35 (7,09%)

45 (12,53%)

39 (12,83%)

37 (12,63%)

46 (17,23%)

203 (11,82%)

Професійний суд

459 (92,91%)

314 (87,47%)

265 (87,17%)

256 (87,37%)

221 (82,77%)

1 515 (88,18%)

Усього

494 (100%)

359 (100%)

304 (100%)

293 (100%)

267 (100%)

1 718 (100%)

Графік 2. Динаміка зміни кількості вироків, ухвалених судом присяжних та професійним судом, у справах за обвинуваченням за ч. 2 ст. 115 КК України у 2013-2017 роках (%).

Упродовж 2013-2017 років спостерігалася тенденція (за винятком 2016 року) зміни відсоткового співвідношення в бік збільшення кількості вироків, ухвалених судом присяжних. У 2013 році трохи більше 7% вироків із загальної кількості було ухвалено судом присяжних, а у 2017 році – уже понад 17%. Тобто за 5 років частка вироків, ухвалених судом присяжних у справах за обвинуваченням за ч. 2 ст. 115 КК України, зросла майже у 2,5 рази.

Висновок: розгляд справ судом присяжних набуває поширення, що свідчить про зростання заінтересованості обвинувачених у такій формі здійснення правосуддя.

Таблиця 3. Кількість вироків, ухвалених судом присяжних та професійним судом у справах за обвинуваченням за ч. 2 ст. 115 КК України в окремих областях України за 2013-2017 роки.

 

2013

2014

2015

2016

2017

Усього

Загальна к-сть вироків

АР Крим

суд присяжних

5

-

-

-

-

-

-

професійний суд

18

5

-

-

-

-

Вінницька

суд присяжних

-

1

1

1

3

6 (12,24%)

49

(100%)

професійний суд

14

7

10

4

8

43 (87,76%)

Волинська

суд присяжних

1

2

4

1

1

9 (31,03%)

29

(100%)

професійний суд

8

4

1

3

4

20 (68,97%)

Дніпропетровська

суд присяжних

3

1

3

3

2

12 (8,16%)

147

(100%)

професійний суд

33

29

23

32

18

135 (91,84%)

Донецька

суд присяжних

4

1

4

3

5

14 (8,81%)

159

(100%)

професійний суд

53

26

13

25

28

145 (91,19%)

Житомирська

суд присяжних

-

-

2

-

2

4 (7,84%)

51

(100%)

професійний суд

10

5

12

7

13

47 (92,16%)

Закарпатська

суд присяжних

1

-

1

-

-

2 (6,67%)

30

(100%)

професійний суд

10

9

5

1

3

28 (93,33%)

Запорізька

суд присяжних

1

2

1

4

6

14 (12,84%)

109

(100%)

професійний суд

33

17

18

16

11

95 (87,16%)

Івано-Франківська

суд присяжних

1

1

-

-

-

2 (9,52%)

21

(100%)

професійний суд

6

2

6

2

3

19 (90,48%)

Київська

суд присяжних

-

5

3

4

2

14 (13,46%)

104

(100%)

професійний суд

32

21

16

11

10

90 (86,54%)

Кіровоградська

суд присяжних

-

7

3

2

3

15 (20,83%)

72

(100%)

професійний суд

16

11

11

11

8

57 (79,17%)

Луганська

суд присяжних

3

1

-

-

1

5 (7,81%)

64

(100%)

професійний суд

23

13

6

10

7

59 (92,19%)

Львівська

суд присяжних

-

1

2

1

1

5 (8,62%)

58

(100%)

професійний суд

20

8

11

10

4

53 (91,38%)

м. Київ

суд присяжних

2

4

-

3

-

9 (12%)

75

(100%)

професійний суд

15

13

13

12

13

66 (88%)

Миколаївська

суд присяжних

2

3

3

1

3

12 (17,14%)

70

(100%)

професійний суд

10

14

16

9

9

58 (82,86%)

Одеська

суд присяжних

-

3

3

2

2

10 (9,9%)

101

(100%)

професійний суд

16

22

18

21

14

91 (90,1%)

Полтавська

суд присяжних

1

3

-

1

4

9 (23,68%)

38

(100%)

професійний суд

7

7

6

6

3

29 (76,32%)

Рівненська

суд присяжних

2

1

-

1

-

4 (18,18%)

22

(100%)

професійний суд

6

5

5

1

1

18 (81,82%)

Сумська

суд присяжних

1

-

-

1

-

2 (5,13%)

39

(100%)

професійний суд

9

11

6

6

5

37 (94,87%)

Тернопільська

суд присяжних

1

-

1

-

2

4 (14,81%)

27

(100%)

професійний суд

4

4

8

5

2

23 (85,19%)

Харківська

суд присяжних

3

2

-

2

2

9 (5,88%)

153

(100%)

професійний суд

42

36

25

22

19

144 (94,12%)

Херсонська

суд присяжних

-

-

-

2

-

2 (2,99%)

67

(100%)

професійний суд

23

15

8

10

9

65 (97,01%)

Хмельницька

суд присяжних

2

2

2

1

2

8 (11,27%)

71

(100%)

професійний суд

18

13

10

9

13

63 (88,73%)

Черкаська

суд присяжних

-

-

3

1

-

4 (6,35%)

63

(100%)

професійний суд

20

10

8

11

10

59 (93,65%)

Чернівецька

суд присяжних

-

1

1

1

2

5 (26,32%)

19

(100%)

професійний суд

5

2

3

3

1

14 (73,68%)

Чернігівська

суд присяжних

2

4

2

2

3

13 (27,66%)

47

(100%)

професійний суд

8

5

7

9

5

34 (72,34%)

Співвідношення кількості вироків, ухвалених судом присяжних та професійним судом у справах за обвинуваченням за ч. 2 ст. 115 КК України, загалом по Україні становить близько 1:7, тобто на кожен вирок, ухвалений судом присяжних, припадає понад 7 вироків, ухвалених професійним судом. Як слідує з графіка 4, в окремих областях це співвідношення істотно відрізняється. Так, у Волинській, Чернігівській та Чернівецькій областях воно становить приблизно 1:2, натомість у Херсонській області – 1:32, Сумській – 1:18, Черкаській та Закарпатській – 1:14.

Графік 4. Дані про відсоток вироків, ухвалених судом присяжних від загальної кількості вироків, ухвалених у справах за обвинуваченням за ч. 2 ст. 115 КК України, в окремих областях України за 2013-2017 роки (%).

Варто зауважити, що в областях, у яких була ухвалена найбільша кількість вироків, співвідношення кількості вироків, ухвалених судом присяжних та професійним судом, істотно нижче за загальнодержавний показник (1:7): Дніпропетровська область (загальна кількість вироків – 147) – 1:11; Харківська область (153) – 1:16; Донецька область (159) – 1:10.

Натомість в областях з найменшою кількістю вироків відповідний показник вищий (за винятком Івано-Франківської області) за загальнодержавний: Чернівецька область (19) – 1:2; Рівненська область (22) – 1:4; Тернопільська область (27) – 1:5; Волинська область (29) – 1:2.

Графік 5. Співвідношення загальної кількості ухвалених вироків та частки вироків, ухвалених судом присяжних у справах за обвинуваченням за ч. 2 ст. 115 КК України, сукупно за 2013-2017 роки.

На графіку 5 зображена залежність кількості вироків, ухвалених судом присяжних (у %), від загальної кількості вироків у справах за обвинуваченням за ч. 2 ст. 115 КК України. Кожна мітка на графіку відповідає певній області, а її розташування залежить від загальної кількості вироків, ухвалених у відповідній області, та відсотку вироків, ухвалених судом присяжних з цієї кількості. У випадку, якби існувала залежність між кількістю вироків, які ухвалюються судом присяжних (у %), і загальною кількістю вироків, які ухвалюються в регіоні, то вигляд кривої, зображеної на графіку 5, був би схожим або на лінію Х (у випадку, якщо б існувала прямо пропорційна залежність кількості вироків, ухвалених судом присяжних (у %), від загальної кількості вироків, тобто що більше в регіоні ухвалюється вироків, то більшу частку в них становлять вироки, ухвалені судом присяжних), або на лінію Z (у випадку, якби існувала обернено пропорційна залежність кількості вироків, ухвалених судом присяжних (у %), від загальної кількості вироків, тобто що більше в регіоні ухвалюється вироків, то меншу частку в них становлять вироки, ухвалені судом присяжних).

Проте, як випливає з графіка 5, стійка залежність між загальною кількістю ухвалених вироків у справах за обвинуваченням за ч. 2 ст. 115 КК України, та часткою вироків, які ухвалюються судом присяжних, відсутня.

Висновки:

  1. частота залучення присяжних до розгляду справ залежить від регіону;
  2. істотні відмінності у відсотковому співвідношенні частки вироків, ухвалених судом присяжних в окремих регіонах, можуть свідчити про недостатню просвітницьку роботу серед громадян та неповноту роз’яснення судом обвинуваченим права на розгляд справи судом присяжних;
  3. взаємозв’язок між загальною кількістю ухвалених вироків та відсотком вироків, ухвалених судом присяжних відсутній, тобто немає ані прямої, ані оберненої пропорційної залежності цих величин.

 

Критерій 1. Тривалість розгляду справи

Залучення громадян до здійснення правосуддя повинно відбуватися у спосіб найменшого втручання у їхнє повсякденне життя. Також присяжний повинен зберігати в пам’яті всі деталі та обставини, пов’язані із судовим розглядом, яким він згодом надаватиме оцінку в нарадчій кімнаті. Саме тому розгляд справи судом присяжних має тривати безперервно протягом декількох днів (крім виняткових випадків). У такому форматі судовий розгляд кримінального провадження не повинен перевищувати одного місяця. Натомість аналіз даних, пов’язаних з тривалістю судового розгляду кримінальних проваджень судом присяжних та професійним судом, показав, що такий формат у національній судовій системі не застосовується.

Примітка. Обрахунок тривалості розгляду справ здійснювався з дня постановлення судом ухвали про призначення справи до розгляду судом присяжних та до ухвалення вироку у справі у суді першої інстанції.

Таблиця 6. Тривалість розгляду справ за обвинуваченням за ч. 2 ст. 115 КК України судом присяжних та професійним судом у 2013-2017 роках.

 

2013

2014

2015

2016

2017

Усього

до 50 робочих днів (р. д.)

суд присяжних

7 (36,84%)

4 (15,38%)

4 (14,29%)

-

1 (2,8%)

16 (11,85%)

професійний суд

48 (27,59%)

52 (27,81%)

45 (25,28%)

26 (14,77%)

21 (9,9%)

192 (20,71%)

51-100 р. д.

суд присяжних

5 (26,32%)

6 (23,08%)

7 (25%)

5 (16,67%)

5 (14,3%)

28 (20,74%)

професійний суд

54 (31,03%)

43 (23%)

42 (23,6%)

38 (21,59%)

39 (18,4%)

216 (23,3%)

101-150 р. д.

суд присяжних

2 (10,53%)

10 (38,46%)

6 (21,43%)

7 (23,33%)

3 (8,6%)

28 (20,74%)

професійний суд

36 (20,69%)

40 (21,39%)

31 (17,42%)

30 (17,05%)

33 (15,6%)

170 (18,34%)

151-200 р. д.

суд присяжних

4 (21,05%)

1 (3,85%)

7 (25%)

4 (13,33%)

8 (22,9%)

24 (17,78%)

професійний суд

14 (8,05%)

22 (11,76%)

21 (11,8%)

22 (12,5%)

23 (10,8%)

102 (11%)

201-250 р. д.

суд присяжних

1 (5,26%)

3 (11,54%)

1 (3,57%)

4 (13,33%)

6 (17,1%)

15 (11,11%)

професійний суд

10 (5,75%)

12 (6,42%)

16 (8,99%)

20 (11,36%)

34 (16%)

92 (9,92%)

251-300 р. д.

суд присяжних

-

1 (3,85%)

2 (7,14%)

3 (10%)

2 (5,7%)

8 (5,93%)

професійний суд

3 (1,72%)

8 (4,28%)

8 (4,49%)

14 (7,95%)

15 (7,1%)

48 (5,18%)

301-350 р. д.

суд присяжних

-

1 (3,85%)

-

3 (10%)

6 (17,1%)

10 (7,41%)

професійний суд

4 (2,3%)

5 (2,67%)

8 (4,49%)

7 (3,98%)

9 (4,2%)

33 (3,56%)

351-400 р. д.

суд присяжних

-

-

-

-

2 (5,7%)

2 (1,48%)

професійний суд

1 (0,57%)

2 (1,07%)

1 (0,56%)

6 (3,41%)

6 (2,8%)

16 (1,73%)

понад 401 р. д.

суд присяжних

-

-

1 (3,57%)

4 (13,33%)

2 (5,7%)

7 (5,19%)

професійний суд

4 (2,3%)

3 (1,6%)

6 (3,37%)

13 (7,39%)

32 (15,1%)

58 (6,26%)

Усього[5]

суд присяжних

19

26

28

30

35

135 (100%)

професійний суд

174

187

178

176

212

927 (100%)

Графік 7. Співвідношення середньої тривалості розгляду справ за обвинуваченням за ч. 2 ст. 115 КК України судом присяжних та професійним судом у 2013-2017 роках (%).

При порівняльному аналізі середніх показників тривалості розгляду справ (графік 7) істотна відмінність (понад 3%) є лише у справах, які розглянуті у строк до 50, 151-200 та 301-350 робочих днів.  

Виявлена відмінність на користь професійного суду при розгляді справ у строк до 50 робочих днів може пояснюватися тим, що залучення присяжних до розгляду справи вимагає додаткових часових затрат, що в цілому впливає на загальну тривалість розгляду справи. Крім того, у наступній категорії (51-100 робочих днів) також наявна перевага на користь професійного суду (майже 3%).

Оскільки істотної відмінності між тривалістю розгляду справ судом присяжних та професійним судом у категоріях 101-150, 201-250, 251-300, 351-400, понад 401 робочий день не виявлено, є висока вірогідність того, що виявлена відмінність у справах, які розглянуті у строк 151-200, 301-350 робочих днів, – похибка, яка може пояснюватися відсутністю в Єдиному державному реєстрі судових рішень усієї необхідної інформації.

Висновок: професійний суд швидше розглядає справи. Зокрема, у строк до 100 робочих днів він розглянув понад 44% усіх справ за обвинуваченням за ч. 2 ст. 115 КК України, тоді як суд присяжних – майже 33%.

 

Критерій 2. Співвідношення обвинувальних та виправдувальних вироків.

Таблиця 8. Виправдувальні вироки, ухвалені у 2013-2017 роках у справах за обвинуваченням за ч. 2 ст. 115 КК України.

Вид вироку/рік

2013

2014

2015

2016

2017

Усього

Виправдувальний вирок повністю[6]

суд присяжних

2 (5,71%)[7] 
[1][8]

4 (8,89%)
[2]

2 (5%)
[0]

2 (5,41%)
[1]

1 (2,2%)
[0]

11 (5,42%)
[4]

професійний суд

7 (1,53%) 
[3]

6 (1,91%)
[2]

11 (4,15%)
[2]

7 (2,73%)
[3]

11 (5%)
[3][9]

42 (2,77%)
[13]

Виправдувальний вирок у частині пред’явленого обвинувачення за ч. 2 ст. 115 КК України

суд присяжних

2 (5,71%)

4 (8,89%)

-

1 (2,7%)

2 (4,3%)

9 (4,43%)

професійний суд

23 (5,01%)

15 (4,78%)

15 (5,66%)

14 (5,47%)

6 (2,7%)

73 (4,82%)

Графік 9. Співвідношення середніх показників кількості виправдувальних вироків, ухвалених судом присяжних та професійним судом у справах за обвинуваченням за ч. 2 ст. 115 КК України, у 2013-2017 роках (у %).

Аналіз кількості ухвалених виправдувальних вироків за окремі роки свідчить про тенденцію (за винятком 2017 року), коли суд присяжних частіше ухвалює повністю виправдувальні вироки (практично вдвічі).

Проте понад 60% повністю виправдувальних вироків суду присяжних та професійного суду скасовуються апеляційним судом.

Яскравою ілюстрацією такої статистики є розгляд тернопільськими судами справи №607/3773/14-к. У цій справі суд першої інстанції двічі виносив повністю виправдувальний вирок особі за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15 п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України[10], а апеляційний суд – двічі скасовував його та направляв справу на новий розгляд до суду першої інстанції[11]. Урешті-решт місцевий суд повернув[12] обвинувальний акт прокурору.

Висновок: суд присяжних частіше виносить повністю виправдувальні вироки, проте за наслідками апеляційного перегляду таких вироків понад 60% з них скасовуються. Трохи більший відсоток скасування (понад 69%) вироків професійного суду.

 

Критерій 3. Частота призначення покарань у виді довічного позбавлення волі.

Таблиця 10. Результати опрацювання ухвалених у 2013-2017 роках вироків у справах за обвинуваченням за ч. 2 ст. 115 КК України за критерієм призначення судом покарання у виді довічного позбавлення волі.

 

2013

2014

2015

2016

2017

Усього

суд присяжних

7
(24,14%)[13]

8
(22,86%)[14]

12
(35,3%)[15]

2
(6,67%)[16]

8
(22,9%)[17]

37
(22,7%)

професійний суд

47
(12,05%)[18]

40
(15,38%)[19]

23
(10,3%)[20]

30
(13,95%)[21]

32
(17,9%)[22]

172
(13,58%)


Графік 11. Співвідношення середніх показників кількості вироків, ухвалених судом присяжних та професійним судом у справах за обвинуваченням за ч. 2 ст. 115 КК України, у яких обвинуваченому (-им) призначено покарання у виді довічного позбавлення волі, за 2013-2017 роки (%).

Висновок: суд присяжних на 40% частіше призначає найсуворішу міру покарання обвинуваченим – довічне позбавлення волі.

 

Критерій 4. Призначений розмір моральної шкоди.

Таблиця 12. Призначення судом моральної шкоди у справах за обвинуваченням за ч. 2 ст. 115 КК України (від мінімального до максимального) (тис. грн).

 

2013

2014

2015

2016

2017

Розмір моральної шкоди, який присуджувався особі, яка була об’єктом посягання

суд присяжних

10 – 150

10 – 50

5 – 400

50

20 – 70

професійний суд

3 – 200

10 – 500

3 – 500

5 – 1 000

25 – 500

Розмір моральної шкоди, який присуджувався у зв’язку зі смертю особи

суд присяжних

30 – 200

35 – 700

20 – 500

50 – 500

73,08 – 1 000

професійний суд

1 – 700

2 – 8 000

5 – 1 644,3

10 – 2 000

10  – 1 000

Середній розмір моральної шкоди у справах, де була заподіяна смерть особі

суд присяжних

156,429

283,438

212,857

206,152

307,24

професійний суд

138,753

301,17

262,304

335,402

315,435

З проаналізованих даних неможливо виділити чіткі критерії визначення судом (незалежно від його складу) розміру моральної шкоди, який присуджується. Зокрема, у певних справах професійний суд може призначити особі моральну шкоду розміром 5 тис. грн у зв’язку із заподіянням смерті її близькій особі, натомість в інших справах – розмір моральної шкоди буде становити 1 млн грн. Такі ситуації спостерігаються і у вироках, які ухвалені судом присяжних. Проте варто відмітити, що за досліджуваний період найбільші розміри моральної шкоди призначалися саме професійним судом (як особам, на яких здійснювалося посягання, так і близьким родичам загиблих осіб). Слід також зважати, що суд при вирішенні питання про стягнення моральної шкоди обмежений розміром, який визначається у цивільному позові.

Графік 13. Співвідношення середніх розмірів моральної шкоди, яка була призначена судом присяжних та професійним судом у зв’язку зі смертю особи, у справах за обвинуваченням за ч. 2 ст. 115 КК за 2013-2017 роки (тис. грн).

Як слідує з графіка 13 у 2014-2017 роках середній розмір моральної шкоди, який призначався професійним судом, вищий, ніж аналогічний показник у суду присяжних. Проте на цей показник істотний вплив має те, що за досліджуваний період професійний суд в окремих справах призначав великі розміри моральної шкоди. Наприклад, у 2014 році максимальний розмір моральної шкоди, яка була присуджена судом присяжних у зв’язку із смертю особи становив 700 тис. грн, тоді як для професійного суду такий показник є 8 млн грн.

Висновки:

  1. у цілому розмір моральної шкоди не залежить від складу суду, який розглядав справу. Утім, за досліджуваний період саме професійний суд призначав найбільші розміри моральної шкоди;
  2. середній розмір моральної шкоди, яка призначалася судом присяжних та професійним судом, за окремо взятий рік майже однаковий (за винятком 2016 року).

 

Критерій 5. Результати апеляційного перегляду ухвалених вироків.

Таблиця 14. Кількість опрацьованих справ за обвинуваченням за ч. 2 ст. 115 КК України за 2013-2017 роки.

 

2013

2014

2015

2016

2017

Розглянуто по суті з ухваленням вироку судом першої інстанції

суд присяжних

35

45

39

37

46

професійний суд

459

314

265

256

221

Є інформація про подання сторонами апеляційної скарги

суд присяжних

19

35

39

36

45

професійний суд

258

214

227

213

188

Є інформація про результати розгляду справи по суті

суд присяжних

17

34

37

32

43

професійний суд

239

192

211

197

153

Таблиця 15. Результати апеляційного оскарження вироків, ухвалених у справах за обвинуваченням за ч. 2 ст. 115 КК України, за 2013-2017 роки.

 

2013

2014

2015

2016

2017

Усього

без змін[23]

суд присяжних

14 (82,35%)

18 (52,94%)

20 (54,05%)

19 (59,38%)

20 (46,5%)

91 (55,83%)

професійний суд

147 (61,51%)

105 (54,69%)

116 (54,98%)

123 (62,44%)

88 (57,52%)

579 (58,37%)

новий розгляд

суд присяжних

2 (11,76%)

12 (35,29%)

15 (40,54%)

9 (28,13%)

9 (20,9%)

47 (28,83%)

професійний суд

42 (17,57%)

66 (34,38%)

72 (34,12%)

60 (30,46%)

49 (32,03%)

289 (29,13%)

пом’якшив покарання

суд присяжних

1 (5,88%)

2 (5,88%)

1 (2,7%)

-

3 (7%)

7 (4,29%)

професійний суд

10 (4,18%)

6 (3,13%)

7 (3,32%)

4 (2,03%)

7 (4,58%)

34 (3,43%)

посилив покарання

суд присяжних

-

-

1 (2,7%)

1 (3,13%)

1 (2,3%)

3 (1,84%)

професійний суд

10 (4,18%)

6 (3,13%)

9 (4,27%)

6 (3,05%)

7 (4,58%)

38 (3,83%)

провадження закрите (виправдання)

суд присяжних

-

-

-

-

1 (2,3%)

1 (0,61%)

професійний суд

1 (0,42%)

1 (0,52%)

-

1 (0,51%)

-

3 (0,3%)

перекваліфіковані дії

суд присяжних

-

1 (2,94%)

-

3 (9,38%)

1 (2,3%)

5 (3,07%)

професійний суд

6 (2,51%)

6 (3,13%)

5(2,37%)

3 (1,52%)

1 (0,65%)

21 (2,12%)

скасовано виправдувальний вирок і засуджено особу

суд присяжних

-

1 (2,94%)

-

-

-

1 (0,61%)

професійний суд

1 (0,42%)

-

-

-

-

1 (0,1%)

повернув обвинувальний акт

суд присяжних

-

-

-

-

-

0 (0%)

професійний суд

1 (0,42%)

1 (0,52%)

-

-

-

2 (0,2%)

справа передана для організації додаткового розслідування

суд присяжних

-

-

-

-

-

0 (0%)

професійний суд

21 (8,79%)

1 (0,52%)

3 (1,42%)

-

-

25 (2,52%)

Графік 16. Співвідношення результатів перегляду вироків, ухвалених судом присяжних та професійним судом, у 2013-2017 роках у справах за обвинуваченням за ч. 2 ст. 115 КК України (%).

Висновки:

  1. апеляційний суд залишає без змін трохи більше половини вироків, ухвалених у справах за обвинуваченням за ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (незалежно від складу суду);
  2. майже кожен третій вирок апеляційний суд скасовує та направляє справу на новий розгляд до суду першої інстанції, незалежно від складу суду, який розглядав справу;
  3. результати апеляційного перегляду в цілому не залежать від того, ухвалювався вирок у справі судом присяжних чи професійним судом.

Роман Смалюк,
Центр політико-правових реформ


[1] Тут і надалі в дослідженні під «професійним судом» розуміється склад суду, до якого входять тільки професійні судді.

[2] Такий часовий проміжок пояснюється тим, що суд присяжних у нинішньому вигляді був вперше запроваджений Кримінальним процесуальним кодексом України 2012 року.

[3] Обрання цієї категорії справ пояснюється тим, що кількість вироків, ухвалених судом присяжних за іншими статтями, незначна (не більше 1-2 вироків у рік).

[4] Для дослідження були використані вироки, опубліковані в Єдиному державному реєстрі судових рішень станом на 1 січня 2019 року.

[5] Кількість справ порівняно з попереднім пунктом відрізняється у зв’язку з тим, що по окремих провадженнях у ЄДРСР відсутні ухвали підготовчого засідання.

[6] У тому числі і у випадку, якщо був повністю виправданий один обвинувачений.

[7] Тут і надалі в цій таблиці вказані відсотки, виходячи із загальної кількості ухвалених вироків у відповідному періоді.

[8] Тут і надалі в цій таблиці в квадратних дужках вказана кількість вироків, які набрали законної сили.

[9] Без урахування однієї справи, розгляд якої триває.

[10] Вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 27.03.2015 року у справі №607/3773/14-к: http://reyestr.court.gov.ua/Review/43326395; вирок Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.02.2017 року у справі №607/3773/14-к: http://reyestr.court.gov.ua/Review/64588683.

[11] Ухвала апеляційного суду Тернопільської області від 09.09.2015 року у справі №607/3773/14-к: http://reyestr.court.gov.ua/Review/52788116; ухвала апеляційного суду Тернопільської області від 14.06.2017 року у справі №607/3773/14-к // http://reyestr.court.gov.ua/Review/67223231.

[12] Ухвала Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.12.2017 року у справі №607/3773/14-к: http://reyestr.court.gov.ua/Review/70640889.

[13] З 29 справ. Тут і надалі в цій таблиці при визначенні загальної кількості справ не враховувалися справи, де дії обвинувачених були перекваліфіковані на статтю КК України, яка не передбачає можливість призначення такого покарання, а також справи, де обвинувачені були виправдані за цією статтею.

[14] З 35 справ.

[15] З 34 справ.

[16] З 30 справ.

[17] З 35 справ.

[18] З 390 справ.

[19] З 260 справ.

[20] З 223 справ.

[21] З 215 справ.

[22] З 179 справ.

[23] Тут і надалі в цьому пункті мається на увазі залишення без змін вироку в частині кваліфікації дій обвинуваченого та призначеного покарання виключно за обвинувачення по ст. 115 КК України.