exit
search
7 листопада 2018

Політичний аналіз подій за період з 29 жовтня по 5 листопада 2018 року

Щотижневий політичний аналіз Центру політико-правових реформ включає аналіз найважливіших процесів та подій у сферах конституціоналізму, політичних партій та виборів, урядування та публічної адміністрації, судівництва, протидії корупції, кримінальної юстиції, та ін.

У рубриці "Щотижневий політичний аналіз" подана вся щотижнева аналітика, здійснювана Центром політико-правових реформ.

Якщо ви бажаєте отримувати експертний аналіз електронною поштою – за останній тиждень і щовівторка – прохання надіслати листа за адресою media@pravo.org.ua.

 

Політичний аналіз за 29 жовтня – 5 листопада 

Суд виправдав члена Вищої ради правосуддя Павла Гречківського, якого звинувачували у шахрайстві

1. Експертна позиція ЦППР

30 жовтня 2018 року колегія суддів Шевченківського районного суду міста Києва визнала члена Вищої ради правосуддя Павла Гречківського невинуватим у вчиненні шахрайства.

2. Позиція відповідних органів влади

У вересні 2016 року Генеральний прокурор Юрій Луценко повідомив, що ГПУ і СБУ викрили члена Вищої ради юстиції Павла Гречківського на вимаганні 500 тис. дол. США за вплив на ухвалення суддею рішення. На гарячому було нібито затримано посередника. Гречківському інкримінували незакінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою, вчинений в особливо великих розмірах або організованою групою.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

З оприлюдненого тексту вироку випливає, що при проведенні досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні не були дотримані вимоги щодо підслідності. Також суд визнав недоведеність об’єктивної сторони злочину в діях Гречківського та посередника. Окрім того, суд дійшов висновку про наявність провокації злочину з боку потерпілого та правоохоронних органів. Під час судового розгляду допитано екс-прокурора Дмитра Суса (підозрюваний у межах іншого кримінального провадження у заволодінні майном та декларуванні недостовірних відомостей), який розповів, що справа щодо Гречківського нібито мала замовний характер. Також, як зазначено в рішенні суду, була допущена значна кількість інших суттєвих порушень, зокрема: допит особи як потерпілого проводився ще до внесення відомостей про кримінальне провадження до ЄРДР; у внесених до ЄРДР відомостях були зазначені обставини, які сталися через два дні після цього; немотивованість постанови про зміну підслідності; допит Гречківського як підозрюваного до повідомлення йому про підозру тощо.

З огляду на це під час провадження щодо Гречківського ГПУ та СБУ не дотрималися засад кримінального провадження, а також, вірогідно, усе провадження використовувалося у політичних або інших неправомірних цілях.

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

Статті 2, 7, 8, 9, 17, ч. 5 ст. 36, ст. 216 КПК, ст. 15, 190 КК.

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Кримінальне провадження щодо члена ВРП Павла Гречківського є прикладом неспроможності прокурорів та керівництва ГПУ дотримуватися вимог кримінального процесуального законодавства, що призводить до виправдувальних вироків. Окрім того, це провадження є показовим з погляду використання органів прокуратури та інструментів кримінального провадження в політичних цілях. У діях прокурорів ГПУ можуть бути наявні ознаки злочину, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК, їм має бути надана належна правова оцінка у межах об’єктивного та всебічного досудового розслідування дій слідчих та прокурорів у провадженні щодо Гречківського.

У разі достовірності інформації про отримання членом ВРП неправомірної вигоди з метою його подальшого впливу на ухвалення судом необхідного рішення, ці дії мали б кваліфікуватися як зловживання впливом (ст. 369-2 КК) та були б підслідними Національному антикорупційному бюро.

 

Рада Європи надала негативний висновок на законопроект про кримінальні проступки № 7279-д, який раніше публічно підтримав Голова КМЄС

1. Експертна позиція ЦППР

Ухвалення в 2012 році Кримінального процесуального кодексу заклало підґрунтя для впровадження подальших змін у системі кримінальної юстиції, зокрема введення інституту кримінальних проступків. Це передбачає розмежування правопорушень залежно від ступеня тяжкості, обмеження сфери застосування покарань, пов’язаних із позбавленням волі тощо.

На виконання цих завдань спрямований законопроект № 7279-д «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень».

Експерти Ради Європи підготували негативний висновок на цей законопроект, який було опубліковано минулого тижня.  Зокрема, у ньому йдеться: «Необхідність ефективного реагування на масову злочинність щодо незначних правопорушень не повинна допускати нехтування основними процесуальними гарантіями. На жаль, таке нехтування буде наслідком запропонованої процедури (законопроектом – прим. автора), що дозволить застосовувати процесуальні заходи перед внесенням будь-якої інформації до Єдиного реєстру як в обставинах, що призводили до зловживань у минулому, так і в інших випадках, стосовно яких не створено положень для застосування належних гарантій від такого зловживання; крім того, воно залишить незрозумілим обмеження щодо тривалості розслідування та створить можливість здійснення тиску на підозрюваних з метою примушування визнання себе винними і позбавлення сторони захисту основоположних прав» (пункти 193, 194 Висновку).

Нагадаємо, раніше з’явилася публікація Голови EUAM (Консультативної місії Європейського Союзу) К. Ланчінскаса, у якій він підтримав цей законопроект.

2. Позиція відповідних органів влади

Проект Закону № 7279-д ухвалено в першому читанні 7 червня 2018 року. Профільний парламентський комітет розглянув документ на засіданні 20 вересня і рекомендував його до ухвалення Парламентом у цілому.

7 листопада заплановано повторний розгляд законопроекту парламентським комітетом для врахування позиції Ради Європи і юридичного управління Апарату Верховної Ради.

3. Експертна оцінка позиції відповідних органів влади

На думку експертів Ради Європи, неприйнятними слід визнати такі положення законопроекту 7279-д:

1. Посилення покарань у низці складів злочинів, що не відповідає ані принципу рівності, ані принципу пропорційності. Вони жодним чином не вплинуть на зменшення навантаження на органи досудового розслідування, оскільки порядок розслідування лишиться для таких справ незмінним. 

2. Запровадження окремих підрозділів дізнання може призвести до ускладнення роботи системи кримінального правосуддя. Запровадження формальних відмінностей між органами дізнання та органами досудового розслідування лише створить зайве дублювання повноважень і негативно позначиться на ефективності розслідувань.

3. Неприйнятною визнана чергова спроба повернути до тексту КПК можливість проведення перевірок, медичного огляду тощо, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у «невідкладних випадках». Такі зміни відкинуть назад реформу кримінальної юстиції, адже неминуче призведуть до порушень прав особи, яка фактично буде позбавлена гарантії судового контролю за діями дізнавачів. 

4. Необґрунтованими є надзвичайно короткі строки дізнання: 72 години після повідомлення про підозру – у разі, якщо особа визнає вину; 20 діб – якщо особа не визнає вину чи існує необхідність у проведенні додаткових слідчий дій; 1 місяць – у разі подання клопотання про проведення експертизи. Нереальність запропонованих строків призведе до застосування органами дізнання незаконних методів тиску на осіб. 

5. Надмірно скорочені строки розгляду обвинувальних актів у поєднанні з можливістю розгляду такого висновку судом за відсутності учасників. У разі беззаперечного визнання особою вини – судовий розгляд як такий може взагалі не проводитися.

4. Необхідні регуляції, які вимагають від органу діяти відповідним чином

Конституція України, Кримінальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний процесуальний кодекс України.

5. Пропозиція ЦППР: як вирішити проблему, використовуючи юридичні механізми

Необхідно узгодити позиції європейських інституцій щодо проекту Закону № 7279-д.

Якщо проект Закону № 7279-д буде внесено на розгляд Верховної Ради України в теперішній редакції, його треба відхилити, оскільки пропоновані ним зміни до КПК не відповідають європейським стандартам.

Усі політичні аналізи