exit
search
6 листопада 2018

У Дніпрі обговорили досягнення та проблемні питання реформування державної служби

1 листопада у Дніпрі відбувся круглий стіл «Державна служба в Україні: шляхи реформування». Захід організований Центром політико-правових реформ у співпраці з Громадською мережею публічного права та адміністрації UPLAN.

З 2016 року офіційно стартувала реформа державної служби. Науковці та громадські діячі  обговорювали, що зроблено за цей час, які є досягнення, що є проблемним та потребує вдосконалення.

«Ідея полягає в тому, щоб кожне міністерство стало аналітичним центром, який за власною ініціативою розробляє політику. В цих міністерствах мають з’явитися структурні підрозділи – директорати, які займаються аналізом політики і генерують пропозиції нагору у формі проектів концепцій, проектів стратегій тощо», – зазначив голова правління ЦППР Ігор Коліушко.

Зараз доопрацьовують Постанову про структуру апарату міністерства, яка чітко регламентує, що таке директорат, що таке департамент, який виконує власне функції з реалізації політики в міністерстві, і що таке секретаріат.

«Загалом, що стосується державної служби: закон «Про державну службу» більш-менш реалізується. Я би сказав, це найефективніша частина цієї реформи, тому що загалом досить добре та ефективно працює Національне агентство державної служби. Звичайно, багато чого з імплементаційних процедур по ходу доопрацьовується і переробляється», – сказав Ігор Коліушко.

Він звернув увагу на процедуру конкурсів, які відбуваються згідно Постанови КМУ. Зараз у робочому порядку працюють над третьою редакцією цього документу, тому що постійно щось змінюється, виникають нові проблеми.

У цьому році вперше відбувається кампанія оцінювання державних службовців. Експерти зійшлися на тому, що наразі велика проблема – відсутність фахових людей на багато посад.

Учасники обговорення зауважили, що державна політика має бути в усіх сферах, хтось її має виробляти.

«Наша проблема в Україні – те, що за 27 років не створені аналітичні служби в органах влади. А як можна виробляти політику без аналітики? Наразі облдержадміністрації, райдержадміністрації самі формують, самі виконують і самі контролюють. Після реформ місцеве самоврядування має виконувати, а місцеві державні адміністрації мають контролювати», – додав д. держ. упр., професор – завідувач кафедри права та європейської інтеграції ДРІДУ НАДУ при Президентові України Леонід Прокопенко.

Обговорюючи питання проведення кадрових конкурсів, експерти навели чимало прикладів і зазначили, що є позитивні зрушення, коли людина отримувала реальний шанс просування кар’єри держслужбовця завдяки проведенню конкурсу. Водночас були й такі ситуації, коли учасникам конкурсу штучно створювали перешкоди, щоб посаду обійняла вигідна організаторам людина.

«Закон, який ми виконуємо, – він доволі інтелектуально, теоретично і в більшості питань організаційно відповідає вимогам сьогоднішнього часу. На мій погляд, відбулися певні недопрацювання у процесі його імплементації. Входження цього закону в безпосередню практику начебто і супроводжувалося національними агентствами, але іноді спрацьовує «стара система», коли беруть «своїх», а прикривають це новим законом», – зазначив д. іст. наук, професор кафедри державного управління та місцевого самоврядування ДРІДУ НАДУ при Президентові України, експерт Мережі UPLAN Євгеній Бородін.

Інше питання – щодо того, хто є державним службовцем. Експерти зауважили, що завдяки закону вдалося вивести з державної служби багато посад, які мало дотичні до виконання функцій державної влади. Питання загалом унормували, але залишаються певні «анклави», за працівниками яких досі збережено статус державного службовця.

У 2016 році Уряд розробив та затвердив Стратегію реформування державного управління до 2020 року. «Якщо аналізувати її виконання, все, що стосується державної служби, у нас непогано йде, а що стосується створення аналітичної функції – тупцює на місці. Зараз бачимо, що директорати чомусь не запрацювали. Начебто і людей набрали, а результатів “нуль”», – висловила свою думку голова правління ГО «Дніпровський центр соціальних досліджень», регіональний координатор Мережі UPLAN Анна Колохіна.

На думку Ольги Борисенко, д. держ. упр., професор кафедри публічного управління та митного адміністрування Університету митної справи та фінансів, є стратегія держави, в рамках якої мають бути галузеві: стратегії міністерств, служб, сфер тощо. Наразі всі ці стратегії існують автономно одна від одної.

«У стратегічному управлінні є такий метод, як метод збалансованості показників та зацікавлених сторін. Тут не треба, щоб державна служба виривалася вперед, бо всі решта будуть тягнути назад. Тут треба визначитися, до якого рівня всі ми маємо підтягнутися, і сформувати базу – правову, економічну, фінансову, соціальну, інформаційну, технологічну для того, щоб усі піднялися разом і створили те поле, на якому можна далі будувати цей підхід на вищий рівень. І все це треба контролювати. Держслужба, як сполучна ланка між усіма, має бути показником того, чи так ми рухаємося, чи десь недопрацьовуємо», – зазначила Ольга Борисенко.