doc

Проект

Вноситься народним депутатом України

Онопенком В.В.

Закон України

“Про доступ до судових рішень”

Цей Закон визначає порядок доступу до судових рішень з метою забезпечення відкритості діяльності судів загальної юрисдикції, прогнозованості судових рішень та сприяння однаковому застосуванню законодавства.

Стаття 1. Предмет регулювання Закону

1. Цим Законом регулюються відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал) судів загальної юрисдикції у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах, а також у справах про адміністративні правопорушення (проступки) та відносини щодо ведення Єдиного державного реєстру судових рішень.

Стаття 2. Відкритість судових рішень

1. Кожен має право на доступ до текстів судових рішень, які набрали законної сили. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням текстів судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України, в порядку, встановленому цим Законом.

2. Тексти судових рішень можуть публікуватися в друкованих виданнях, поширюватися в електронній формі з дотриманням вимог цього Закону.

3. Особам, які беруть (брали) участь у справі, забезпечується доступ до судових рішень у їхній справі в порядку, встановленому процесуальним законом та цим Законом.

4. Особи, які не беруть (брали) участі у справі, мають право знайомитися з судовим рішенням у повному обсязі, якщо воно безпосередньо стосується їхніх прав, свобод, інтересів чи обов‘язків.

Стаття 3. Єдиний державний реєстр судових рішень

1. Для забезпечення доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державною судовою адміністрацією України ведеться Єдиний державний реєстр судових рішень.

2. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі – Реєстр) – автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку та надання електронних копій судових рішень, ухвалених судами загальної юрисдикції і викладених у письмовій формі.

3. Порядок ведення Реєстру і доступу до нього затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра юстиції України, погодженим з Головою Верховного Суду України і Головою Державної судової адміністрації України.

Стаття 4. Доступ до Реєстру

1. Тексти рішень, постанов, вироків, ухвал суду, що набрали законної сили і поміщені до Реєстру, відкриті для безоплатного доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Відкритими є також тексти рішень, постанов, вироків, ухвал суду, які не набрали законної сили внаслідок скасування їх судом апеляційної інстанції.

2. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.

3. Судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, в тому числі до текстів судових рішень, що не набрали законної сили, та інформації, визначеної статтею 7 цього Закону.

4. Право на доступ до інформаційних ресурсів Реєстру мають посадові та службові особи, визначені порядком ведення Реєстру та доступу до нього.

Стаття 5. Офіційне опублікування текстів судових рішень

1. Офіційно можуть публікуватися у друкованих виданнях тексти судових рішень, що набрали законної сили.

2. Тексти судових рішень вважаються офіційно опублікованими за умови посвідчення органом, який веде Реєстр, відповідності текстів судових рішень оригіналам або електронним копіям судових рішень, поміщених до Реєстру.

3. Тексти судових рішень можуть офіційно публікуватися в скороченому обсязі, якщо це виправдано метою видання.

4. Офіційне опублікування текстів судових рішень повинно відповідати вимогам, встановленим статтею 7 цього Закону.

Стаття 6. Неофіційне опублікування текстів судових рішень та поширення їх в електронній формі

1. Опублікування текстів судових рішень у друкованих виданнях без додержання вимог частини другої статті 5 цього Закону є неофіційним.

2. Будь-яке поширення в електронній формі текстів судових рішень, крім передбаченого статтею 4 цього Закону, є неофіційним.

3. Тексти судових рішень опубліковані або поширені в електронній формі неофіційно, не можуть використовуватися судом у здійсненні судочинства.

4. Неофіційне опублікування або поширення в електронній формі текстів судових рішень для загального (необмеженого) кола осіб повинно відповідати вимогам, встановленим статтею 7 цього Закону.

Стаття 7. Відомості, що не можуть бути розголошені у текстах судових рішень, відкритих для загального доступу

1. У текстах судових рішень, відкритих для загального доступу відповідно до цього Закону, не можуть бути розголошені відомості, що дають можливість ідентифікувати фізичну чи юридичну особу. Такі відомості замінюються літерними або цифровими позначеннями.

2. До відомостей, зазначених у частині першій цієї статті, належать:

1) імена (ім‘я, по-батькові, прізвище) фізичних осіб, найменування юридичних осіб (крім інформації про її організаційно-правову форму);

2) адреси місця проживання або перебування фізичних осіб, адреси місцезнаходження юридичних осіб, номери телефонів чи інших засобів зв‘язку, адреси електронної пошти, ідентифікаційні номери (коди);

3) реєстраційні номери транспортних засобів;

4) інша інформація, що дає можливість ідентифікувати фізичну чи юридичну особу.

3. До відомостей, зазначених у частинах першій-другій цієї статті, не належать:

1) імена суддів, що ухвалили судове рішення;

2) найменування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, адреси їх місцезнаходження;

3) імена посадових і службових осіб, які виконуючи свої повноваження, беруть участь у цивільній, господарській, адміністративній чи кримінальній справах, справах про адміністративні правопорушення (проступки).

4. У текстах судових рішень, відкритих для загального доступу відповідно до цього Закону, не можуть бути розголошені відомості, для забезпечення нерозголошення яких було прийнято рішення про закрите судове засідання.

Стаття 8. Доступ до судових рішень заінтересованих осіб

1. Особи, які беруть (брали) участь у справі, та особи, які не беруть (брали) участі у справі, можуть звернутися до апарату відповідного суду із усною або письмовою заявою про:

1) надання можливості ознайомитися з судовим рішенням;

2)  надання можливості виготовити в приміщенні суду копії судового рішення за допомогою власних технічних засобів;

3) виготовлення за наявності технічних можливостей апаратом суду копії судового рішення.

2. Заява розглядається відповідальною службовою особою апарату суду невідкладно, а якщо вона потребує додаткового вивчення, - протягом трьох днів.

3. У наданні доступу до судового рішення належить відмовити, якщо:

1) звернення до суду особи, яка не має процесуальної дієздатності;

2) до суду звернулась особа від імені заінтересованої особи за відсутності відповідних повноважень;

3) матеріали справи передані до іншого суду чи на зберігання до державної архівної установи.

4. Особі, яка не бере (брала) участі у справі, може бути відмовлено у наданні доступу до судового рішення, також якщо судове рішення не стосується прав, свобод, інтересів чи обов’язків цієї особи.

5. Рішення про відмову у наданні доступу до судового рішення викладається у письмовій формі із зазначенням порядку його оскарження. Воно повинно бути вмотивованим.

6. Надання апаратом суду доступу до судового рішення або відмова у цьому можуть бути оскаржені до суду в порядку адміністративного судочинства.

7. За правилами цієї статті забезпечується також доступ заінтересованих осіб до матеріалів справи, що необхідні для оскарження судового рішення.

Стаття 9. Відповідальність за порушення встановлених цим Законом вимог

1. Порушення правил ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, тягне за собою відповідальність відповідно до закону.

2. У разі заподіяння особі матеріальної чи моральної шкоди внаслідок розголошення відомостей, визначених статтею 7 цього Закону, вона має право на відшкодування такої шкоди.

Стаття 10. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності 1 січня 2006 року.

2. Частину першу статті 126 Закону України "Про судоустрій України" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 27-218, ст. 180) доповнити пунктом 14-1 такого змісту:

“14-1) забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень;”.

3. Кабінету Міністрів України:

протягом трьох місяців після опублікування цього Закону підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність до цього Закону;

протягом трьох місяців після опублікування цього Закону прийняти акти, що випливають з нього, привести у відповідність до нього свої нормативно-правові акти;

до 1 січня 2006 року забезпечити постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а до 1 червня 2007 року – судових рішень місцевих загальних судів.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України “Про доступ до судових рішень”

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Гарантовані Конституцією України право на захист у суді порушених прав (стаття 55), а також засада гласності судового процесу (стаття 129) не можуть бути ефективно реалізовані без законодавчого закріплення можливості ознайомлення з текстами судових рішень.

Необхідність забезпечення доступу до судових рішень пояснюється також вимогами процесуального законодавства. Наприклад, особи, які не брали участі у справі, але чиїх інтересів безпосередньо стосується судове рішення, не мають реальної можливості ознайомитися з текстом судового рішення. Однак це винятково важливо для реалізації права на оскарження судового рішення, яким процесуальне законодавство наділяє і таких осіб (див., наприклад, статтю 324 Цивільного процесуального кодексу України 1963 року, статті 292, 320 Цивільного процесуального кодексу України 2004 року, статтю 107 Господарського процесуального кодексу України). Право цих осіб на оскарження залишатиметься декларацією доки не будуть встановлені механізми доступу до судових рішень.

Процесуальне законодавство визначає також, що підставою для оскарження судового рішення може бути неоднакове застосування судом (судами) одного й того самого положення закону (див., наприклад, статті 328, 347-2 Цивільного процесуального кодексу України 1963 року, статтю 354 Цивільного процесуального кодексу України 2004 року, статтю 111-15 Господарського процесуального кодексу України). Реалізація цієї норми також ускладнена без створення належних умов доступу до судових рішень.

Якість судових рішень потерпає від того, що судді судів нижчого рівня не мають достатніх можливостей знайомитися з судовою практикою судів вищого рівня. Крім того, відкритість судових рішень розглядається як необхідна умова контролю громадськості за діяльністю судової влади.

2. Цілі і завдання прийняття законопроекту

Законопроект спрямований на забезпечення прозорості діяльності судової влади та створення механізму для реалізації конституційної засади гласності судового процесу в частині ознайомлення із судовими рішеннями. Такий механізм сприятиме однаковому застосуванню закону, формуванню єдиної практики правозастосування у судах, а також забезпечить відповідальне ставлення суддів до підготовки судових рішень, виходячи з того, що вони стануть доступними для громадськості.

Для досягнення названої цілі законопроект передбачає створення в Україні Єдиного державного реєстру судових рішень та визначення порядку доступу до його ресурсів, встановлення процедури ознайомлення із текстами судових рішень заінтересованими особами, які не брали участі у справі, та процедури оприлюднення судових рішень.

3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту

Законопроект складається з преамбули та 10 статей.

Проектом пропонується врегулювати відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах, а також у справах про адміністративні правопорушення (проступки).

Згідно із законопроектом, тексти усіх рішень, постанов, вироків, ухвал судів загальної юрисдикції вноситимуться до Єдиного державного реєстру судових рішень. Тексти судових рішень, які набрали законної сили, повинні бути відкриті для безоплатного доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Судді матимуть право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень. Це означає, що вони матимуть змогу ознайомлюватися із судовими рішеннями у повному обсязі (без заміни певних відомостей літерними або цифровими позначеннями), а також з рішеннями, що ще не набрали законної сили.

Законопроект поділяє опублікування текстів судових рішень на офіційне і неофіційне. Тексти судових рішень вважаються офіційно опублікованими за умови посвідчення органом, який веде Єдиний державний реєстр судових рішень, відповідності текстів судових рішень оригіналам або електронним копіям судових рішень, поміщених до Єдиного державного реєстру судових рішень. Опублікування текстів судових рішень без додержання зазначеної вимоги вважається неофіційним. Такі тексти не можуть використовуватися судом у здійсненні судочинства.

Одночасно проект містить норми, спрямовані на захист даних персонального характеру. До інформації, яка не підлягає розголошенню у текстах судових рішень, проект відносить, зокрема, ім‘я (найменування) особи; адресу місця проживання, перебування, місцезнаходження особи; номери транспортних засобів; іншу інформацію, яка дозволить ідентифікувати особу. Така інформація замінюється літерними або цифровими позначеннями. Також не підлягають розголошенню у текстах судових рішень, відкритих для загального доступу, відомості, для забезпечення нерозголошення яких було прийнято рішення про закрите судове засідання.

Законопроект встановлює також механізм доступу заінтересованих осіб до судового рішення у повному обсязі. Зокрема, передбачається, що такі особи можуть звернутися до апарату відповідного суду із усною або письмовою заявою про надання можливості ознайомитися із судовим рішенням, якщо воно безпосередньо стосується їхніх прав, свобод, інтересів чи обов‘язків. Звернення розглядається відповідальною службовою особою апарату суду невідкладно, а якщо воно потребує додаткового вивчення, - протягом трьох днів.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Основоположними нормативними актами у даній сфері суспільних відносин є Конституція України, Цивільний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України, Кримінально-процесуальний кодекс України, Закон України “Про судоустрій України”, Закон України “Про інформацію”, однак ці акти не визначають порядку доступу до судових рішень.

У міжнародному праві питанню доступу до судової інформації загалом і доступу до судових рішень зокрема присвячено положення Міжнародного Пакту про громадянські та політичні права, Конвенції Ради Європи про захист приватних осіб щодо автоматизованої обробки даних приватного характеру, Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи щодо доступу до офіційної інформації, що знаходиться в розпорядженні державних органів, а також Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи щодо відбору, обробки, представлення і архівації судових рішень в правових інформаційно-пошукових системах.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Заходи, передбачені законопроектом, можуть здійснюватися за рахунок коштів на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також за рахунок надходжень від судового збору, який сплачуватиметься при зверненні до суду на підставі положень нових процесуальних кодексів.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту

Прийняття цього законопроекту як закону сприятиме особам в реалізації і ефективному захисті своїх прав у суді, сприятиме підвищенню гласності судового процесу, відповідальному ставленню суддів до підготовки судових рішень, стабільності і одноманітності судової практики при здійсненні правосуддя.

Народний депутат України Онопенко В.В. (реєстраційна картка  393)